Краще повірити у казки, чим у твоє кохання.

Глава 23

За руку мене схопив Чонгук.
- Я сам відвезу свою дружину!- серьозно сказав Гук і повів мене до машини.
- Гук відпусти. Мені боляче- вихватила я руку- а на ній залишився червоний слід.
- Ой вибач... вибач- підійшов до мене Гук та взяв на в руку роздивляючись почервоніння.
- Все добре їдьмо додому- сіла я в машину та ми поїхали у повній тиші.
По приїзду я відразу пішла спати. Вранці я прокинулася від будильника. На годиннику 4 година вечора, блін як я могла так довго спати. Я швидко зателефонувала та замовила повний квиток і через годину в мене поїзд у Пусан. Тому я швидко зробила всі водні процедури, одяглася, забрала речі і побігла в низ де на мене вже чекало таксі.

- Привіт!!!- виходячи з поїзда мене зустріли мої друзі.
- Привіт красотка- підбігла і обійняла мене СіЄн.
- Привіт, я така рада що тобі також вдалося приїхати- обійняла я її.
- Так дівчатка годі обіймів, на нас попереду чекає ще цілий місяць разом тому поїхали, тим паче, хтось у нас Соня і вже вечоріє- взяв мою валізу Субін і ми всі разом пішли сміючися.
Приїхали ми до невеликих будиночків біля пляжу.
- Лиен так вийшло, що тобі дістався інший будиночок - взяв мене за руку Бомгю.
- Тобто?- здивувалася я.
- Одного бутиночка на всіх, вільного, не було тому я і СіЄн в одному, Субін в іншому і ти в іншому- спокійно сказав Бомгю.
- А чому ми не можемо бити разом?- запитала я.
- Бо вже всі інші місця заброньовані тому так. Вибач.
- Нічого страшного,- посміхнулася я хоча мені не дуже хотілося жити з кимось чужим.
- Ось і добре. Тому зараз біжи знайомся з новим сусідом і підемо на пляж.- сказала СіЄн а ми порозходилися.
Коли я зайшла в будинок то відразу побачила чоловічі туфлі та куртку, що мене здивувало невже я буду жити з якимось чоловіком.
Залишивши валізу у вітальні я пройшла на кухню.
Набравши склянку води я стала пити як відчула сильні долоні на своїх плечах, це мене не на жарт перелякало від чого я крикнула і різко повернулася.
- Ти!!!!!- здивовано крикнула я
- А чому це ми дивуємся- переді мною стояв Гук з оголеним, рельєфним торсом та лише в одних спортивних штанях.
- Що ти тут робиш?- запитала я.
- Та так друзі запросили відвести їх у наше з Чимином рідне місто ось ми і тут.- Сів він на крісло.
- А що ти робиш саме тут, у цьому будиночку?- поставила я склянку.
- Це найкраще місце відпочинку в Пусані, тому я тут а будинок попався випадково.- встав він.
- Де моя кімната?- взяла я валізу.
- А це ще одним сюрприз, але вже від мене- взяв він в одну руку валізу а в іншу мою руку і повів на другий поверх.
- Який ще сюрприз?- стали ми біля дверей.
- Ось-відкрив він двері.