Дружина понад усе

Глава 9. Щира вдячність

Почувши слово "мама", наложниця Цю, що тільки-но заспокоїлась, знову розплакалась:

– Це все провина твоєї нікчемної матері. Якби я не була наложницею, тобі не довелося б терпіти стільки образ.

Всі ці роки вона вимушена була спостерігати, як її дорогоцінний син був змушений вклонятися іншим дітям свого батька і називати їх "молодими панами". І якщо він бажав назвати її "мамою", то мусив спершу переконатись, що про це ніхто не дізнається. І ніхто не здогадувався, який біль при цьому відчувала вона сама.

Наложниця Цю була донькою офіційної дружини впливового купця з Цзяннань. Родина Цю видала її заміж за Му Цзиня, щоб розширити свій бізнес, заручившись підтримкою Великого Маркіза Півночі. Спочатку наложниця Цю отримала прихильність Мадам Ду, завдякуючи вмінню вести рахунки[1]. Тоді вона проводила свої дні в статку та спокої. Вона служила Мадам Ду вірою та правдою, натомість просячи лише забезпечити гідне життя її сину. Але тепер її палко кохана дитина була вимушена відмовитись від мрії прийняти участь у громадському іспиті і замість цього вийти заміж за Принца Чена. Як він міг так лагідно та ніжно звати її мамою? Чому він не скаржився?

[1] В знатних сім'ях питання, пов'язані з домогосподарством (наприклад, забезпечення всіх мешканців маєтку одягом згідно сезону), часто лягали на плечі офіційної дружини, і якщо наложниця мала навички бухгалтерського рахунку, вона могла заробити більш високе становище, допомагаючи офіційній дружині.

– ... – побачивши такий прикрий стан своєї колись сміливої і веселої матері, Му Ханьжань відчув себе так, ніби його серце стиснули в лещатах. Він обійняв сильно схуднувшу за останні роки жінку: – Можливо, вийти заміж за Його Високість – це тільки на краще. Якби я став вченим і увійшов в Імператорський палац, хіба це неодмінно б означало, що моє життя було б мирним та спокійним? Мама повинна підбадьоритись, інакше я буду хвилюватись.

***

На зворотньому шляху Му Ханьжань весь мас мовчав. Прихована за широким рукавом долонь стискала невеликий гаманець, сповнений банкнотами на 100 000 срібних монет – це був подарунок наложниці Цю.

"Кожного року родина Цю надсилає мені певну суму. Більшу частину я зберегла. Тут, в маєтку Маркіза з цих грошей мало користі, тож я змогла їх відкласти для твого майбутнього. Води Імператорської родини темні та глибокі, і, навіть якщо цей чоловік зараз балує тебе, він не зможе вічно зберігати до тебе ніжні почуття. Цей маленький подарунок трохи полегшить моє хвилювання..."