Дружина понад усе

Глава 36. Відклик статусів Васальних держав

Міністру Сун залишилось лише безпорадно спостерігати за тим, як Принц Чен підбіг до Ванфей і схвильовано вигукнув:

– Цзюнь Цін, ходімо їсти креветки! Якщо ми спізнимося, все розкуплять!

І це Ваша так звана термінова справа? Адже чутки казали, що Принц Чен був жорстокою, суворою і безжальною людиною, то чому ж у нього зараз такий вираз обличчя і настільки яскрава посмішка, що просто сліпить очі?

Му Ханьжань подивився на сивобородого Військового Міністра, що ніяково стояв перед воротами Міністерства, і вибачаючись, привітав його:

– Ван'є сьогодні вранці дуже поспішав і не зміг поcнідати; схоже, ми спричинили пану Міністру незручності.

– Ванфей перебільшує, – Міністр Сун нарешті отямився від шоку і ввічливо привітав Чен Ванфей. У будь-якому разі, він вже давно звик до того, що Принц Чен неомінно залишає Міністерство на початку години У[1].

[1] Година У = Година Коня = період з 11:00 до 13:00

Му Ханьжань усміхнувся і повів свого принца обідати.

Було ще зарано. У ресторані "Хуей Вей" практично не було гостей, але пан Чжоу, який щодня відкривався рано, вже прибрався в лавці і тепер готував інгредієнти.

Цзін Шао попросив окрему кімнату на другому поверсі з видом на вулицю.

– У цю пору року краби ще недостатньо м'ясисті; приходьте за ними у вересні, – оскільки в такий час не було особливо термінових справ, Чжоу Цзінь, весь у рожевому, особисто підійшов, щоб прийняти їхнє замовлення.

Подружжя вже анітрохи не дивувалося вбранням Чжоу Цзіня.

– Одну порцію варених креветок, одну порцію запечених, дві порції креветок "Хуей Вей", один глечик Шаосинського жовтого вина та дві миски рису, – перерахував Цзін Шао, зазирнувши в меню. Усі страви з написом "Хуей Вей" були фірмовими стравами цього ресторану. Оскільки свіжі креветки поставлялися рідко, у клієнтів було не так багато можливостей насолодитися цією стравою.

– Не варто пити міцний алкоголь із креветками, звареними у солоній воді. Натомість я пришлю вам чайник чаю, – нагадав Чжоу Цзінь.

Цзін Шао насупився. Без вина навіть найсмачніша трапеза здавалася йому незавершеною, ніби чогось не вистачало.