Дружина понад усе

Глава 68. Спільна справа

І ось так спантеличений, наполовину переконаний, наполовину все ще перебуваючий в сумнівах, Цзін Шао побратався з правителем Хуайнані. Троє чоловіків просиділи в Павільйонах Зеленого Бамбука весь день, ніби знали один одного багато років, а не кілька шиченів. Розмова лилася невимушено: від дорогоцінного меча вони переходили до мистецтва війни, від кулінарних делікатесів – до знаменитих красунь, від вуличних пліток – до поезії та пісень, і так доти, доки сонце не схилилося на захід, лише тоді настав час прощатися. Гу Хуайцин сказав парі, що зупинився в "Садах Шешуй"[1] у Пінцзіні, так що, якщо у них буде час, вони зможуть його відвідати.

[1] Шешуй (涉水) - "перейти річку вбрід", ймовірно, назва орендованого маєтку або заїжджого двору / готелю.

Проводячи поглядом дві фігури, що віддалялися, Гу Хуайцин стояв, заклавши руки за спину, і на його обличчі поступово проступала посмішка. У Принца Чена та його дружини-чоловіка були свої сильні сторони. Якби вони залишились нарізно, то не було б причин для хвилювання, але, разом, вони ідеально доповнювали один одного. Один був вченим чоловіком, інший – воїном; один хоробро кидався у бій, інший вигадував стратегії та плани. Якщо ці двоє стануть його ворогами, слід було б побоюватися, що в майбутньому на нього чекатимуть великі неприємності.

– Пане, ви завтра повертаєтеся в Даньян? – Запитав охоронець, підводячи коня.

Місто Даньян було столицею вотчини Хуайнань і розташовувалося не дуже далеко, але й не надто близько від Пінцзяна.

– Ні, пішли назад звістку, – Гу Хуайцин із задоволенням потягнувся і блиснув усмішкою. – Термінових справ все одно немає, тож нехай вони там самі дають всьому раду.

Почувши це, охоронець захлинувся повітрям. "Нічого термінового немає, тож розбирайтеся самі". Та якби не було ніякої нагальності, хіба ж йому треба було б проходити весь цей шлях до самого Пінцзяна? Якби Хуайсян-дажень[2] почув це, він, мабуть, знову б втратив свідомість від гніву.

[2] Дажень – поважна форма звернення, на кшталт "Його превелебність", "пане", також використовується по відношенню до великої / мудрої / високоморальної людини.

***

Цзін Шао та його Ванфей поверталися до резиденції Лу Чжаньпена. До цього моменту вони й не усвідомлювали, наскільки далеко відійшли під час своєї прогулянки, і назад дорога виявилася дуже довгою. Було пізно, найняти паланкин вже не було можливості, так що подружжю довелося йти пішки по вапняковій доріжці. Му Ханьжань трохи втомився. Цзін Шао м'яко торкнувся його обличчя, після чого присів навпочіпки, підставляючи спину і пропонуючи понести його.