Дружина понад усе

Глава 34. Шовкове дерево[1]

[1] Шовкове дерево, воно ж Альбіція ленкоранська або шовкова акація. Її квітки схожі на вінички або пензлики. Наприкінці розділу є зображення.

– Ти так серйозно поранений, але при цьому робиш вигляд, що все гаразд! – насилу стримуючи лють і тривогу, Цзін Шао простяг руку до білої тканини. Він хотів подивитись на рану брата, але водночас боявся спричинити йому біль. Кінчики його пальців зупинилися за три дюйми від тканини, не наважуючись торкнутися її.

Цзін Чень ніколи раніше не бачив свого молодшого брата таким стурбованим та напруженим; його незмінно суворий і зібраний вираз обличчя мимоволі дав тріщину. Догана, яку він збирався обрушити на голову братика, завмерла у нього на губах. Він трохи невпевнено простягнув руку і розкуйовдив волосся Цзін Шао.

– Все гаразд, правда. Просто рана довга і її не так легко було перев'язати, тому мене так замотали.

Цзін Шао завмер на місці. Скільки він пам'ятав, старший брат ніколи не був таким близьким до нього. Коли він був маленьким і гасав туди-сюди, грабуючи пташині гнізда і виловлюючи зі ставків дорогоцінних коропів Кої, старший брат вічно сидів у кабінеті, читаючи книги з цим його застиглим наче маска обличчям, і його слова, звернені до Цзін Шао, здебільшого зводилися до фрази: "Ну і які неприємності ти вчиниш далі?"

Коли померла Матінка-Імператриця, Цзін Шао гірко плакав. А його старший брат просто стояв навколішки перед труною, нічого не кажучи і не зронивши ні сльозинки. Коли юний принц схопився за рукав старшого брата, він почув у відповідь лише:

– Як по-дитячому, тільки й умієш, що плакати.

В результаті Цзін Шао вважав, що вони з братом ніколи не будуть близькі.

І він був абсолютно впевнений у цьому, доки не опинився у в'язниці, де старший брат відвідав його. Цзін Шао все ще ясно пам'ятав, як спокійно і твердо звучав тоді його голос: "Ти мій єдиний брат. Я не дам тобі померти, навіть якщо мені доведеться пожертвувати всім, що маю!"

Спогади про минуле промайнули в його голові, і Цзін Шао відчув, як у нього защипало в носі. Якби він не отримав шансу на друге життя, то ніколи не дізнався б, як багато зробив для нього брат. Все, що робив цей чоловік, він робив таємно, у тих місцях, де Цзін Шао не міг цього побачити.

Шмигнувши носом, принц дістав з-за пазухи маленьку пляшечку із зеленого нефриту і сунув її в братову руку.