Ми українці - не вмієм мовчати,
Ми українці - не вмієм страждати.
Ми у себе на землі пісні співаєм
І волю нашу в часі прославляєм.
Ми не боримся за інші кордони,
Бо свої ми вічно зберігаєм.
Ми славу народу від ворогів не ховаєм,
Кохаємо, цінуємо, шануємо всіх.
Ми вольний народ, слава козаків,
Історія в літописах своїх.
Ми сини і дочки чистого неба
І свободи в віршах Кобзаря.
Ми українці - не вмієм мовчати,
Ми українці - не вмієм коритися.
Ми за свої землі будем стояти
І про нашу волю будем співати.
У нас степи, луги діброви -
Ціла земля квітів чарівних.
У нас співають в гаях птахи,
Прославляють в билинах співці.
Там у лузі квітує калина;
Там у Карпатах лунає трембіта;
Там у Чорному морі стоять кораблі.
Ми ніколи не будем слабкі.
Хай лине наша мова чарівна ясна,
Мов проміння сонця в небесах.
Хай лине наш голос в тиші німій
Ми встанем і підем у великі світи.
Ми не вмієм мовчати,
Ми не зазіхаєм на чужі краї.
Ми вірні правді і волі своїй,
Вона наша, а ми її діти назавжди.
