В твоїх очах ріки та моря,
В них пливуть чужі життя.
Скільки ти з ними прожив?
Яке століття тонули в них люди?
В твоїх очах сині зорі та душі,
В них ти домівку знаходиш.
Скажи, хто на небі буде янголом?
Скажи, хто зустріне на березі журавлів?
В синіх очах ховалась журба,
Віки забуті кимось давно.
В тих очах була нудьга,
Що тримала за руку тебе.
Хтось просив любить себе,
Забуть страждання і роки,
Що минали біля твого дому
Під деревом цією зимою.
В очах твоїх цілі незвідані міста,
Невідомі теплі слова,
що ти не сказав журавлям,
Бо сам ти міг літати.
