Я іду, лечу, біжу,
Мене до тебе манить.
Я бачу віти втіхи,
Що серце сховають.
В мені вогонь горить
І тихо моя пісня лине.
До неба очі я здіймаю,
Рахую там зірки,
Любов'ю стиха промовляю:
"Вернись до мене, я твоя!"
Моя любов тебе погубить,
Зринить в пам'яті століть,
Коли покину пишні віти
Та полечу в небо блакитне.
Я злину птахою, і покину
Жахливі стіни дому.
Мене не знайде лихо,
Не скосить слово тихе,
Зламає те, що є в мені.
Твоє кохання, чистота душі,
Смута всіяна сльозами,
І тихий біль вночі.
