Нещодавно я бачив сон,
В ньому мені легко було вмирати,
Я в тому сні не кохав,
За волею своїх небес.
Я не бачив там дороги зірок,
І більше за всіх я сумував
За людиною, що стала моєю.
І для мене місяць ставав порятунком,
Коли падав сріблом на кришталь води,
Нагадуючи мені про перший взимку сніг.
Я все частіше до тебе хотів,
Він мрії цієї всім єством горів,
Ось так сильно до тебе я хотів.
Нещодавно я бачив сон,
В якому я залишився сам на сам.
В ньому не було поруч зі мною тебе,
Твоїх очей, солодкої долі.
Я страждав і все сильніше я ридав,
І рідним домом ставало для мене місяця сяйво.
Я б відав все на світі
Для того, щоб зустрітися з тобою
На тому кінці зловісного світу,
Щоб з тобою поруч залишитись сьогодні.
