О, благо часу!
Розкрий нам прекрасну мить життя,
Де вітер листя гонить восени.
Там, де люди чекають теплої весни,
І хмари сонця не сховають.
О, благо часу!
Відкрий нам двері в літо,
Де зорі тихо падають у море,
І мою тугу за собою вони ховають,
Де я час тихесенько ховав.
О, благо часу!
Я так її кохав у цьому світі,
Солодкий час її я забирав,
Його я ніяк не повертав,
І тільки пробачення я просив.
О, благо часу!
Нащо ти мене так змінило?
Кому ти мене в живих залишило?
Я не хочу вже вбивати,
Я просто сам себе тепер перевіряю.
О, благо часу!
Вибач, що я не вірив,
В твої чарівні сили,
Не беріг тебе,
І сам себе я загубив.
