Десь у світі дві людини
Тихо на біля призьби сиділи.
Вони не говорили,
Мовчали і свої сни читали.
У світі вони всі зорі згубили,
Бо не знали що в зорях тепло.
Дві людини десь у цьому світі
Для когось співали пісень.
Час минав, старіли вони,
Вже очі не бачили сонця,
А вони все так разом були,
Тримаючись за руки свої.
Десь у світі дві печалі
Гуляли в темній ночі,
Пісні про богиню співали,
І тихо вірші складали.
Богиня на місяці сиділа,
На дві душі вона споглядала,
Когось бачила, когось вона знала,
Та згодом вона їх печалі забирала.
Нікс богиня цієї ночі,
Опусти ти на них свої очі,
Споглядаючи у глибину,
Що в душах для тебе була.
Богиня спустися до них на зорях,
Коли в будинках не буде нікого,
І скажи, що ти теж кохала
Колись давно і так само когось.
Десь у світі два серця горіли,
Поки люди ходили мимо,
Поки птахи співали своїх пісень,
Поки ти зривала поволі зірки.
