історію розкажу вам дітлахи
про золоті вітри,
що мрії чужі несли,
поки сили у людей були.
історія була весела та сумна,
але вона наче жива ріка,
всіх героїв несла,
пов'язуючи між собою.
і про них легенду складає земля,
і квіти там, де ступала їх нога,
ось такі герої були в житті,
що писали історію свою.
сідайте діти ближче до мене,
буду говорити про казку життя,
про золоте та неймовірне буття,
що звело дороги героїв історії тої.
на небі ангели сидять
і мені про це все говорять,
щоб вас навчити правильного життя,
щоб ви обрали свій шлях на землі.
слухайте діти, історію людей,
що вміли насолоджуватись життям,
вміли любити та плакати разом,
слухайте про їхні шляхи.
вони були такі як і ви,
та мали інші долі - свої.
вони вміли вибори робити,
шукаючи правильний для себе.
жили для того, щоб жити,
і щоб вітер їхні ніс голоси,
щоб розповідав про них всіх,
таких молодих.
і вітер приніс мені їхній сміх,
їхні сльози та любов,
правду і відданість цьому духу,
що осяяний золотом сонця.
може і праведних не було,
але вони чомусь вибрали путь,
що їх вів до битв та віри,
що і для них сонце засяє сьогодні.
сьогодні та вчора вони ще були,
але завтра їхнього щастя не стане,
буде досить пролито сліз,
що нагадують потоки рік.
кожен із вас, повинен знати,
що так вийде, що життя минає,
а як минає, вибір робите ви,
або роблять той вибір за вас.
сідайте дітки поруч зі мною,
погляну у ваші очі веселі,
скажу ким станете ви,
хто з вас буде давати надії.
сідайте діти, я буду поруч,
буду тримати вас за руки,
щоб не лякались дощу,
не лякались грому небес.
нехай блакить неба буде в очах,
і ви будете щасливі, діти,
та нещастя загубить кожного із вас,
закриє очі любі для когось з нас.
