Мій кошмар упав у воду,
Зник під товщою води,
Поки мовчали люди,
Що називали себе святими.
Мій кошмар нагадування хвиль,
В яких я втратив сенси існування,
Сенси, що сіяв я роками
На березі свого моря.
Мій кошмар як темна гавань,
Що не має світла місяця в собі,
Не має сонця і тепла,
Я втонув, мене немає.
Від кошмара я вмираю,
Я не можу спати,
Бо жахіття у вікно моє заглядає,
Стукає у двері і кличе все мене
Мій кошмар мене вбиває,
Нищить всі мої страждання,
Любить пити мою кров
І весь мій солодкий сон.
Я протягував до неба руки,
Просив за свій кошмар у хмар,
А вони пливли й мовчали,
Поки мене душили руки злі.
