Ти залишив усі слова і листи,
З брехливим тестом
На іншій стороні.
Говорив, що любиш,
Плани спланував для нас,
І вже будинок будував в голові.
Ти брехав награно, уміло,
І тим зводив з розуму дівчат,
А я звичайна і непокірна
Тебе зламала назавжди.
Так буває, що брехнею
Не купиш ти людини,
Не за мідяк, і не за цент,
Любові ти вже не побачиш ніколи.
І може там у світлі дня,
Коли темніти буде все,
Для тебе будуть всі дороги,
Тільки поруч вже мене не буде.
І хай світ вразливий, неземний,
Зринає в пам'яті обеліском чистоти,
Де не місце тій брехні.
І, чесно кажучи, не знаю,
Яким ти будеш чином мандрувати,
Без людини поруч, у це життя,
Але знаю точно, буде складно.
А тепер забуть і не пиши листи,
В них стільки вже брехні,
І снів твоїх, що не злічити.
