Цугцванг

3.1«Обмиті кров'ю»

Я без слів: я не можу...

Слів не треба мені.

На пустельному березі

Я спочив уві сні.

Ми — сяючий захід сонця

Здійнятий із землі.

Легкого повітря крутять

Легкі моря.

Вдень і сутінком обіймають.

Я, як ти, зоря.

Це я плісню хвилею

Вітру в Синє.

Говорю тобі одне,

Але сміюся - в іншому.

П'ю західний смуток

Червоне вино.

Знав - забув - забути не шкода -

Все забув: давно...

Андрій Білий

***

Засідання міської ради – захід закритий і суто конфіденційний, а всі питання, що обговорюються, не виносяться за межі громадськості під страхом смерті. Бургомістр, а простіше кажучи міський сторожа – Кім Намджун, запропонував гарну ідею: будівництво річкового каналу у західній частині міста, де людям не вистачало води для зрошення полів. Проект за всіма показниками великомасштабний, але, безумовно, потрібний, тому що від умов роботи хліборобів залежала кількість урожаю – на таке просто неможливо заплющити очі. І рано чи пізно канал почали б копати.

Поступник за часом і трудомісткістю був проект будівництва лупанарія - розвага для місцевих жителів, що за значущістю не поступалося каналу. Бо ж городяни, що не кажи, теж мають право на інтимне життя в рамках відокремленої території. По-перше, це знизить злочинність у місті, по-друге, Король обкладе їх податком, і це буде вигідно для всіх. Бургомістр не дуже надихнувся від цієї пропозиції (бо був побожним, хоч і мертвим за визначенням), але не міг не погодитися, що будинок має мати життя в будь-якому суспільстві, де так чи інакше панує безлад.

Вирішивши всі справи і впоравшись раніше часу, Король повертався назад у замок, думками вже давно перебуваючи в покоях поряд зі своїм лікарем, тішивши його зібраною в'язкою вересу, за яким довелося відправляти службовців аж у дрімучий ліс у чорта на паличках. Але що не зробиш задля усмішки Техьона? Правда ж? До того ж вони так довго не бачилися, а наш Король став надто зніженим південним сонцем.