Цугцванг

1.1«Обшитий золотом у гріху своєму»

Уявити страшно мені тепер,

що я не ту відчинив би двері,

не тією вулицею пройшов би,

тебе не зустрів би, не знайшов.

І це, здається, не таємниця,

Що люди з мрією та болем,

Завжди випадково зустрічаються,

На рівних грішник і святий.

Вадим Муллерман

***

Мін Юнгі, як зазначалося раніше, був графом, родом із стародавньої дворянської сім'ї, найбільш наближеної до замку, а також він був близьким другом і наставником Короля, на прохання якого розшукав хорошого лікаря. Все тому, що близькі побоювалися, що у Королеви станеться викидень або зупинка вагітності - виношувати вампіра було важким тягарем. Але з першого знайомства з жителем півдня, Юнгі став шкодувати про свій вибір. Ні, в плані знань та досвідченості цього молодого чоловіка він не сумнівався. Все-таки південь – територія відьом та цирульників. Але в першу чергу графа сильно спантеличив запах омеги - це був запах чистої крові, без домішок і без характерного аромату якихось солодощів (квітів, горіхів або щось на зразок). Та й сам лікар виглядав дуже гарно, складно. Смаглява шкіра, подарована теплою спекою, довгі світло-русяві локони до підборіддя, які він вічно скидав вказівним пальцем, і нарешті, дивовижні вересково-блакитні очі з довгими русявими віями.

Юнгі вважав, що це може погано закінчитися. Якщо його зводив з розуму цей запах, що було говорити про інших вампірів і альф. Але рішення не змінив, доставляючи хлопця до замку, з якого не можна просто так увійти та вийти. І хіба мало хвилювати Юнгі, що станеться з лікарем у замку, де повно вампірів і людей з знаті.

Виловивши служку, Юнгі відправив разом з нею лікаря, щоб та показала його кімнату, яку сам і назвав «гротескною будкою». Кімната знаходилася у східному крилі замку, де мешкала вся прислуга. До королівських покоїв було, звичайно, далеко ходити, але так було прийнято, тим більше Техьону не варто було зайвий раз світитися на людях, а перед Королем тим більше. Також граф подбав, щоб Техьон швидше влаштувався, і приставив до нього дворецького, який заправляє всією двірнею. Точніше граф попросив Хосока, щоб той лікареві все пояснив і показав.

Свій новий «будинок» Техьон розглядав з неприхованим здивуванням. Йому жодного разу не доводилося ходити по замку. Звичайно, його власна кімната була звичайнісінькою, але просторою, щоб лікар міг розкласти всі свої віники і сухостії, і варити зілля. Це було його роботою, за яку він охоче взявся.