Дивний у тебе імунітет на мене.

*7*

  Сніданок пройшов досить пристойно. Їжа була смачною, але все одно з їжею Джоді це не зрівняється. Девід заробляв достатньо, але багато вони ніколи не жили, так що дівчина не знала, що таке вершки суспільства. Хоча і Міллери вели себе цілком спокійно, не рахуючи нахабних замашок Даніеля. Лілі, вкотре скосила погляд на мирно снідаючого брюнета, на що лише отримала легку усмішку від вищезгаданого. Закінчивши з сніданком, Бредбері взяла свою тарілку і хотіла вже вимити її, але на плече дівчини лягла рука Міллера старшого.
-Лілі, ти гість в нашому будинку, так що не переживай,- Алекс посміхнувся. Лілі злегка почервоніла і кивнула на знак подяки. До дівчини підійшов Даніель і обійняв її за талію.
-Дура, раджу піти разом зі мною на вулицю.
-З чого б це ?- Лілі фиркнула,- Ідіот ! Я завдяки тобі мало не втратила свою невинність ! І, як я після цього маю йти кудись з тобою ?
-Хм, це ненадовго,- брюнет тихо засміявся. Цей сміх не був показним і штучним, а справжнім, чистим.
-Збоченець !- Бредбері вибралась з міцних обіймів і швидко втекла на вулицю. Міллер молодший посміхався.
Він швидко піднявся наверх, щоб взяти телефон і гаманець.
Лілі вибігла з дому і зупинилась десь посеред вулиці. На її губах грала посмішка. Даніель ідіот, але іноді дуже цікавий. Хоч і збоченець ! «І взагалі, чого це він до мене прилип ? Я йому що, сексуальна блондинка з великими грудьми ? Хоча, якщо подумати, він всіх таких посилав. Тупий ідіот ! На мені свої гормони полегшує !». Лілі озирнулась. Зараз на вулиці гуляла багатенька молодь. Дівчата всі на понтах, в дорогому одязі від модних брендів і відомих стилістів. Накачані губки, великі груди, довгі ноги і тонна косметики. Хлопці відчувають себе королями вулиці і взагалі району. Пафосний погляд, так само дорогий одяг. Деякі гламурні покидьки ходили в обнімку з такими ж гламурними сучками. Бредбері скривилась. Навіть Даніель в порівнянні з ними Бог краси і еліти. Ніяких замашок, дорогущого одягу, хоча і всі речі на Міллері були не з дешевих. Від нього не тягнуло за кілометри дорогим одеколоном, і він не вважав себе найкрутішим, хоча сім'я Міллер вважалася найпрестижнішою і багатою родиною. Лілі оглянула маєток Міллерів зовні. Це був великий двоповерховий особняк, сірого кольору, з якимось чорним малюнком. Сам маєток було обгороджено кованим парканом з великими воротами для машини і невеликою хвірткою для людей. З одного боку будинку парковка з трьома машинами, а з іншого невеличкий мальовничий сад, з безліччю квітів і альтанкою. Ще дівчина, здається, помітила басейн на задньому дворі, тільки ось було дуже ліньки йти і подивитися на нього.
До Лілі підійшов натовп підлітків, приблизно її віку і трохи старше. Вони пафосно оглянули незнайомку.
-Вона не з наших. Одяг занадто дешевий, та й вигляд неналежний.
-Що ж тоді нижче суспільство робить в нашому районі ?
-Прийшла подивитися на стадо баранів,- Бредбері хмикнула. Ці золоті підлітки починали її дратувати.
-Що ? Так як ти смієш ? Якщо ми засудим твоїх батьків за образу, то вони в житті всю компенсацію не виплатять.
-Так-так, адже вам гроші потрібні. Ліпосакції, операції тощо.
-Нахалка. Може, покличемо Даніеля з нами прогулятися ?- яскраво фарбована блондинка подивилася на своїх друзів. В їх очах на секунду з'явився жах.
-Ні що ти. Так він навіть не подивиться в нашу сторону. Він не з нашого шару еліти. До речі, невдаха життя, ти стоїш на території сім'ї Міллер,- шатен окинув поглядом Лілі.
-Хм, ну і що ж ?- Лілі повернула голову. Позаду неї стояв Даніель у всій своїй красі. Чорна обтягуюча футболка, такі ж чорні джинси і кеди. Спочатку всі замилувалися, але потім, після усвідомлення, хто перед ними, швидко відійшли назад.
-Ну це.... Ця дівчина не з нашого району і не з еліти.
-І що ? Якщо слідувати вашій логіці, для мене ви теж ніхто,- Міллер обійняв блондинку за талію і пригорнув до себе. Бредбері не стала чинити опір, але тільки зараз. Всі з подивом дивилися на парочку. З вікна висунувся Алекс.
-Даніель, не затримуйтеся довго. До обіду ви повинні прийти. Лілі, не перебувай з Даніелем наодинці в далеких і темних місцях,- Очі Алекса сміялися, але зовні він залишився спокійним. Даніель хмикнув.
-Алекс, рот.
Лілі тільки весело посміхнулась і помахала Міллеру старшому. Даніель взяв блондинку за руку і повів у бік розважального району. У Бредбері виникла геніальна ідея помсти. Вона дозволятиме брюнетові робити з собою, що той захоче протягом дня, а коли той відчує свободу і перейде до активних дій, обламати його по-повній. Очі Бредбері блищали, але Даніель подумав, що це від майбутніх вихідних, так що тільки міцніше стиснув руку блондинки.
Вони прийшли в великий розважальний парк атракціонів. Там було безліч гірок, каруселей, кімнат страху і сміху, багато наметів з частуваннями.
-Ідіот, а навіщо ми тут ?
-Девід сказав, що ти як дитина любиш такі речі. До того ж, це перший день фестивалю. Завтра буде другий. Виберемо сьогодні святковий одяг і дізнаємося розклад,- Міллер оглядався на всі боки. Коли він подивився на Лілі, то побачив найпрекрасніше видовище. Дівчина дивилась на брюнета великими вдячними очима і вже сама обіймала Даніеля.
-Клас ! Обожнюю фестивалі ! Тільки ось.... У мене немає грошей на все це,- Лілі зітхнула. Даніель підняв її голову за підборіддя і м'яко торкнувся губ.
-Я за все плачу. Мені кожен місяць на картку надходять великі гроші на кишенькові витрати з бюджету нашої фірми. Мені нікуди їх витрачати, так що там накопичилася чимала сума. А ти - непоганий привід позбутися від зайвих нулів.
-Міллер, ти зовсім не піклуєшся про гроші !
-А навіщо мені це ?- Даніель знизав плечима,- Я знаю, як їх заробити. Так що немає ніяких проблем. Так куди ти хочеш піти в першу чергу ?
-В кімнату страху !- Лілі весело тицяла пальцем на вивіску, вона зараз забула, поруч з ким перебуває, і хто за все це платитиме. У Лілі взагалі була дивна особливість, вона починала вести себе як дитина в будь-якому розважальному центрі. Ось і зараз, вона схопила брюнета за руку і потягнула у бік входу. Даніель оплатив вхід, і "пара" пройшла всередину. Всі ці голограми і картонні монстри анітрохи не вразили Міллера, а ось Лілі тряслася як осиковий листочок на вітрі. Бредбері буквально втиснулась в брюнета і не відпускала його. Коли черговий монстр виглянув з-за рогу, Лілі повисла на шиї Даніеля, міцно обіймаючи його за шию і утикаючись в неї носом. Від Міллера віяло легким ароматом одеколону, змішуючись з солодким запахом гелю для душу. Шкіра була дуже м'якою і ніжною, волосся пахло чорницею. Лілі прикрила очі і розслабилась. Було так приємно перебувати в цих міцних обіймах. Даніель мовчав. Він не хотів порушувати такий момент. Та й знущатися над блондинкою не дуже-то хотілося. Лілі чисто з цікавості торкнулась губами шиї брюнета, відображаючи на ній легкий поцілунок. Дівчина не забула про свою помсту до брюнета, так що такі невагомі знаки уваги ще більше розігріють Міллера. Даніель ж посміхався. Він тихо гладив блондинку по спині, іноді переміщаючи руки на потилицю і зариваючись пальцями в м'яке волосся. Але рано чи пізно це б закінчилося, так що Лілі відійшла від Даніеля і потягнула його до виходу. Опинитися на сонці було великою радістю. Вони ще побували на декількох атракціонах, але після того, як Міллер подивився на час, їм довелося йти назад. По дорозі брюнет затягнув Лілі в магазин.
-Ну що ми тут робимо ?
-Одяг. Ти не забула ?- Даніель посміхнувся. Лілі оглянула приміщення і хмикнула.
-Пам'ятаю,- вони розійшлися по різних сторонах. Лілі нагляділа собі легке коктельне плаття. Даніеля ж вибрав собі чорний класичний костюм. Купівля виявилася досить дорогою, але Міллер і оком не повів, як моментально її оплатив.
Продавщиці дивувалися, звідки у підлітків такі гроші. Цим ж зацікавилися і парочка покупців, які пішли за ними далі. Вони йшли невідривно. Даніель це помітив, тому спеціально йшов довгим, але дуже людним шляхом. Коли ж вони звернули в елітний район, переслідувачі зупинилися. Далі йти було ризиковано.
Лілі і Даніель пройшли в будинок. Лілі, щось розказувала. Даніель засміявся і притягнув дівчину до себе, міцно притискаючи до своїх грудей. Бредбері знову розслабилась. З Міллером було спокійно, і навіть тепло. Але це не означає, що він не сволота і не ідіот !