Дивний у тебе імунітет на мене.

*32*

  Кріс знизав плечима і звалився на диван.
-Весело у вас тут живеться. Я думав, що будинок Міллерів це одне суцільне правило. Це не можна, то не можна, вести себе потрібно тільки так, і ніяк по-іншому, - шатен розвалився по всьому дивані, при цьому штовхаючи ногами Міллера.
-Так і є. Сім'я Міллер - це одне суцільне правило. Тільки Алекс вдома скасував їх всіх, але це не означає, що за межами будинку ми поводимося так само, - брюнет хмикнув. Ноги шатена упиралися в його ноги.
-Кріс, забери ноги з дивана або хоча б з моїх ніг.
-А? Що тобі не подобається? У мене ноги як у моделі, - Кріс посміхнувся.
-Кріс! - Лілі сверлила очима друга. Браун нахабно все проігнорував і закрив вуха. Лілі з переможним кличем кинулась на шатена і чималими зусиллями стягнула його з дивана. Біля сходів почувся застережливий кашель.
-Я вам перекусити принесла.
Всі обернулися. Недалеко від них стояла Мері з підносом в руках. Кріс впізнав в цій дівчині ту блондинку, яка стояла біля Алекса.
-О дякую! - Лілі моментально зіскочила з Кріса і підійшла до столу, де вже стояло частування.
-Приємний апетиту, - Мері посміхнулась і піднялась наверх до Алекса. Всі розсілися по місцях. На столі був сік з тістечками, причому улюбленими тістечками молодшого Міллера. Лілі відламала шматочок і піднесла ложку до рота Даніеля. Той охоче з'їв запропонований шматочок.
-Ну, прям ідилія. Слинявчик дати? - Браун посміхнувся. Бредбері кинула злий погляд на друга, потім її очі стали глузливими.
-Кріс, як там Ніколь? Зробила аборт чи зобов'язала тебе одружитися з нею?
-Бредбері ! Не нагадуй мені про це! - шатен залпом випив сік.
-Тоді ти мовчи про наші відносини. Я хоча б залетіти не можу, - блондинка посміхнулась і продовжила годувати Міллера. Кріс побурчав, але потім все ж заспокоївся. Адже Лілі його подруга, а за друзів треба радіти.

****
Алекс щось швидко набирав в комп'ютері, а Мері сиділа недалеко і чистила пістолет.
-Алекс, ти впевнений, що сам хочеш розібратися?
-Якщо метою став мій брат і майбутній Міллер, то в справу вступлю я сам. Подзвони Стайлзу, він стане в нагоді завтра.
-Стайлз? Він же досвідчений кілер.
-Тому він мені і потрібен. Вільгельм буде добре захищений, - Алекс закрив ноутбук і склав руки в замок. Зараз обличчя старшого Міллера було як ніколи серйозним.  

  Вільгельм сидів у своєму кабінеті у великій багатоповерхівці і дивився на місто. Сьогодні було сиро і похмуро, не найкращий день для прогулянок, але дуже хороший для вбивства. Папери підготовлені, кілер найнятий, алібі для всіх підготовлено, свідків чоловік двадцять точно підкуплено. Все добре, але нерви дають про себе знати. Чоловік вийшов зі свого кабінету в невеликий бар за віскі. Коли повернувся, в його кріслі був гість, а по обидва боки від дверей стояло дві особи. Непроханий гість посміхнувся.
-Давно не бачились, Вільгельм, - високий брюнет встав з крісла і поправив костюм. Чоловік кивнув, проходячи вглиб кабінету. Слабке освітлення все ж освітило риси незнайомця. Вільгельм завмер.
-Як ти сюди потрапив?
-Що? Ти не радий мене бачити ? Я стільки сил витратив і стільки зв'язків підняв, щоб знайти тебе. Стайлз, проведи господаря до дивану.
Високий чоловік схопив Вільгельма за комір сорочки і ривком посадив на диван. Алекс вийшов на світло. Його чорне волосся в слабоосвітленому приміщенні переливалося синяво-чорним кольором. Це було дуже заворожуюче, можна було навіть помилуватися, якби твоє життя зараз не залежало від слів цього Міллера. Алекс сів у крісло навпроти співрозмовника.
-Ну як полювання на мого братика? Добре просувається? Знаю, добре. Тільки ти прорахувався. Біля нашого будинку повно омонівців, вони і вбили твого кілера, - брюнет посміхнувся.
-Лілі теж жива, здорова і неушкоджена. А ось твій брат з його ш*****ю проходять обстеження в психіатричній клініці. Ой, відчуваю поганий діагноз, буде, - обличчя Алекса змінилося з доброго на серйозне і навіть зле.
-Ось що буває, коли на одного з Міллерів ведеться полювання. Запам'ятай, тут Міллери хижаки і влада в наших руках. Мері, сонечко, як ми його покараємо? - обличчя Алекса знову стало добрим. Мері фиркнула.
-Пристрель і все. Я не дозволю нашкодити Лілі.
-Ти так хвилюєшся за Лілі.
-Даніель і сам не слабак, а Лілі не особливо може протистояти досвідченому кілеру. Вона мені як молодша сестра.
Алекс посміхнувся. Лілі стала членом сім'ї Міллер. Брюнет навіть майже домовився з її батьком, щоб дівчина залишилась жити в їхньому будинку. Вільгельм, не втручався в розмову. Кожне слово могло коштувати йому життя.
-Мері, я ж не маніяк-вбивця. Здамо його в поліцію, а гроші йому вже не допоможуть. Ти усунув багатьох моїх конкурентів, я вдячний. Але так само, були усунені потрібні мені пішаки. Так що життя тобі я збережу тільки за конкурентів. Стайлз, зв'яжи його і тягни в машину. І прибереш тут. Його найманці заляпали кров'ю стіни, - брюнет встав і пішов до виходу. Стайлз набрав номер і викликав якихось людей для зачистки. Алекс всі свої справи вів легко і швидко, без єдиного свідка і краплі крові на стіні. Він був небезпечною людиною в місті. Це відчув і Вільгельм, але його життя зберегли, на відміну від багатьох інших.

****
А вдома у Міллерів був бунт.
-Хочу бухати! Хочу бухати! Хочу бухати!
-Кріс! Заткнись! - Даніель прикривав голову подушкою вже близько години. Цей шатен з боєм проривався до бару, але Лілі твердо тримала свою оборонну позицію. Міллер намагався заспокоїти буйного гостя всіма силами, але, ні холодна вода, ні хороший ляпас його не зупинили. Браун носився по всьому будинку як очманілий, вимагаючи алкоголю.
-Кріс, заспокойся! Ніякого алкоголю! Алекс забороняє підходити до цього бару, - блондинка була озброєна шваброю, якою дуже страхітливо махала з боку в бік. Браун поки не ризикнув підійти до Лілі, але удар сковорідкою все ж отримав.
-Лілі, я пити хочу. Сьогодні вихідний і я хочу за традицією напитися.
-Ось прийде Алекс і нап'єшся! Він, між іншим, наші проблеми вирішує!
-Бухати! Бухати! Бухати!
-Так! Замовкни! - Міллер встав з дивану і запустив в шатена подушку, потім підійшов до Лілі і міцно обійняв її за талію. Браун скривився. Не любив він ці ніжності на людях. Даніель посміхнувся і вимогливо поцілував блондинку. Лілі відразу відповіла, обіймаючи брюнета за шию. Через хвилину, Брауна в залі вже не було. Чувся тупіт на другому поверсі і гучний хлопок дверима. Це було слабке місце хлопця, і вони часто використовували його. Вхідні двері відчинилися, і в будинку з'явився Алекс разом з Мері.
-Я дуже радий бачити вашу любов, але будь ласка, йдіть нагору, - брюнет посміхнувся.
-Ммм... - Лілі щось промимрила, але Міллер молодший підняв дівчину на руки і швидко потягнув в свою кімнату. Мері посміхнулась. Знову почнуться ці спокійні будні дні. А скоро і зимові канікули. Всі поїдуть на гірськолижний курорт. Будуть цікаві моменти. Залишилося тільки трохи почекати.

---------------------

Сьогодні у мене Дн, я вам дуже вдячна ми це зробили 500 переглядів

Я викладу дві часті в честь дня народження зараз тому що ввечері уже не можу

Люблю вас котенята