Дивний у тебе імунітет на мене.

*2*

  Бредбері миттєво прибігла додому. Вона важко дихала, а сумка вже давно тягнулася за нею по землі. Джоді з побоюванням поглянула на дочку.
-Лілі, ти в порядку ?- дівчина перевела погляд на матір.
-Так, мам, все добре,- Лілі підібрала сумку і відправилась в свою кімнату. Батька знову не було вдома. Девід дуже багато працює, але намагається проводити час зі своєю сім'єю. Блондинка зайшла до кімнати і втомлено впала на ліжко. Цей день її вимотав, але спати зовсім не хотілося. Дуже хотілося піти і надерти тому зарозумілому Міллеру одне дуже м'яке місце. І що вони в ньому знайшли ? Зарозумілий багатий підліток, який виріс без всяких правил і обмежень. Хоча, Лілі десь чула, що в родині Міллер є свої суворі закони і порядки, і що вони повинні обов'язково виконуватися... Ну ні, це точно не про Даніеля Міллера ! У нього вихованням і не пахне ! Суцільне хамство і неповага ! Робить, що хоче ! Після таких невеликих міркувань Лілі стало легше. Вона скинула з себе більш-менш пристойний шкільний одяг і наділа обтягуючі джинси і чорну футболку. Бредбері сховала у кишеню телефон і гаманець, потім тихо спустилась вниз.
-Ти куди ?- Джоді була дуже проникливою жінкою з хорошим слухом.
-Я прогуляюсь, мам. Ти не переживай, все добре,- блондинка поцілувала матір у щоку і, надівши кеди, пішла на вулицю. Жінка пишалася своєю дочкою, вона була просто розумницею, хоч і трохи без гальм, як і всі підлітки. Мати спокійно відпускала свою дочку гуляти.
***
Даніель повернувся додому, як завжди, тихо і непомітно. Сьогодні у Міллера був гарний настрій. Варто було тільки хлопцеві зайти у вітальню, як на нього подивилась пара чорних очей.
-Як день, братику ?- Алекс спокійно посміхнувся до свого молодшого брата. Даніель хмикнув і сів поруч з Алексом.
-Непогано, було не так нудно, як зазвичай,- в очах молодшого Міллера блищав вогонь, і чортенята танцювали самбу. Старший брат це, звичайно ж, зауважив.
-Що ти там накоїв ? Я втомився залагоджувати всі інциденти з тобою. Я, звичайно, люблю тебе, але ти і сам підтримуй стиль і виховання Міллерів,- Голос Алекса звучав серйозно з ноткою докору. Брати втратили батьків кілька років тому, і зараз великою сімейною компанією управляв старший брат. Алексу було двадцять п'ять років, але він відмінно справлявся зі своїми обов'язками.
-Не хвилюйся, нічого серйозного я не зробив, просто знайшов цікаву людину,- Даніель посміхнувся.
У двері подзвонили, і Міллер старший пішов відкривати двері. На порозі з'явилася молода дівчина з матір'ю. Вони вітально схилили голови і пройшли в будинок.
-Містер Меллер, я чула, що вашому молодшому брату вже пора шукати наречену, я хочу запропонувати в якості кандидатки мою дочку. Грейс, привітайся,- жінка подивилася на свою дочку. Дівчина була невисокого зросту, з довгими коричневими волоссям і нахабними очима. Алекс навіть відійшов від неї, аж надто сильно віяло пафосом і гордістю. Дівчина випнула вперед груди і зробила крок вперед.
-Грейс, рада познайомитися. Даніель, я буду вам відмінною дружиною, яка гідно представить сім'ю Міллер.
Даніель посміхнувся і обдарував дівчину нахабним поглядом.
-Вибачте, я не цікавлюся пові*ми. Ти не пам'ятаєш, того разу в клубі, ти, здається, випила зайвого і почала чіплятися до якихось хлопців старше нас. Я хотів тебе зупинити, коли ти сама покликала їх усамітнитися, але ти виглядала щасливою, так що я не став. Сподіваюся, вони хоч оберігалися ?
У матері округлилися очі, дівчина була просто в шоці. Алекс ледве стримував сміх, але зовні залишився так само незворушним.
-Пробачте, така дівчина не годиться в якості дружини мого брата і члена сім'ї Міллер.
-Так-так, вибачте. Грейс ! Швидко додому !- жінка схопила дочку за руку і швидко вивела її з дому. Вже з вулиці чулися крики.
-Так як ти могла !? Я тебе виховала пристойною дівчиною, а ти віддала свою невинність кому попало, так ще й напилася !
-Мам, це не правда !
-Замовчи ! Так сказав містер Міллер. Він молодий і чудовий хлопець. Буває, він ходить в клуби розважитися, а раз він говорить, що бачив тебе там, мені немає сенсу не вірити йому!
-Але, мам !
-Ніяких "але" ! Рік на домашньому навчанні ! Ти ганьбиш нашу сім'ю !- почувся стукіт підборів. Алекс витирав сльози від сміху.
-Даніель, ти був жорстокий.
-Та ти сам мало не довів дівчину до психіатричної лікарні, коли тебе намагалися одружити.
-Ти дуже жорстокий, гордий, неприступний, непокірний і зовсім неконтрольований,- Алекс посміхнувся.- Ти перейняв всі якості і риси сім'ї Міллер, я пишаюся тобою, маленький дурний брат.
Алекс посміхнувся.
-Весь в тебе...