Дивний у тебе імунітет на мене.

*12*

  Буквально через годину після вечері, в кімнаті Бредбері почався погром. Всюди літали подушки і збивали інші частини інтер'єру. На щастя, нічого, що може розбитися в кімнаті не було (знаючи незграбність гості, Алекс заздалегідь розпорядився все крихке і те, що б'ється винести з кімнати). Лілі з веселим сміхом запустила в Міллера подушку, але той спритно її перехопив, і кинув назад відправнику. Бредбері не володіла такою спритністю, тому подушка прилетіла точно в милу мордочку дівчини. Блондинка зі сміхом впала на ліжко, а над нею відразу опинився Даніель, і переможно отримав свій виграш,поцілунок. Бредбері вже було якось відверто плювати, як вона раніше ставилась до брюнета. Так, він знущався над нею, так, він прирік її на роки муки. Стоп, так чому вона тоді взагалі його любить !? Сволота, є сволота. Тільки від любові Лілі перестала бігати. Закохалась, ну так що, терпи. Якщо подумати, то самий завидний хлопець її, і вона зробить все, щоб не втратити брюнета. А з іншого. Вона ж начебто ненавиділа його ? «Так, друга сторона, звали куди подалі ! Мені і з першою добре !» - блондинка прикрила очі.
Двері в кімнату відчинилися, щось клацнуло і знову спалах фотокамери. Алекс знову застав дуже милу картину, і він би вважав себе ідіотом, якби не зберіг її на пам'ять для племінників. Даніель знехотя відірвався від свого сонечка і притиснув її до себе.
-Я вам не особливо завадив ?
-Та ні,- Лілі поклала свої руки на руки Даніеля.
Алекс посміхнувся і ухилився від подушки, що полетіла в нього.
-Ось що я такого сказав ?
-У тебе очі блищать,- Міллер молодший хмикнув. Він знав, що якщо у його брата блищать очі, значить, він щось задумав.
-Хм, ти маєш рацію. Загалом так, завтра, після вуличного фестивалю, ми їдемо на вечірку в будинок мого доброго знайомого. Там не буде нудних концертів і якихось обмежень. Ця вечірка для молодих, хоча і люди поважного віку там будуть. Так що будьте готові,- Алекс непомітно посміхнувся і вийшов з кімнати. Лілі повернула голову в бік Даніеля. Міллер погладив своє чудо по волоссю і посміхнувся.
-Не хвилюйся, я буду з тобою.
-Даніеель, Алекс щось задумав ?
-Впевнений на всі сто. Він би не став просто так кататися по вечірках, тим більше, по молодіжних.
-Ей, подивися на час. Може спати? Я страшенно вимоталась.
-Хм, добре,- Даніель відпустив дівчину і уклав поряд з собою.
-Ідіот, ти ще тут ?- Бредбері косо подивилась на Міллера. Той посміхнувся і притиснув блондинку до себе.
-Я сьогодні з тобою сплю, і ось хрєн ти мене виженеш.
-Да ладно, якщо хочеш, спи,- блондинка уткнулась носом в плече брюнета і заснула. Даніель був ідеальний у всьому. Ідеальне тіло, ідеальний голос, за що б він не брався, все виходило у нього ідеально. Він багато чого вмів, і скрізь був перший. Тепер Лілі починала розуміти, за що Даніеля порівнюють з богом. Любив Міллер теж ідеально. М'який, ніжний, лагідний, але моторошний власник. Це було великим плюсом. Лілі б ні за що не залишилась з тим, хто б віддавав її будь-кому, хто захоче. Бредбері була більше ніж щаслива, але поламатися ще варто. Аж надто швидко брюнет відчув смак перемоги. З Даніелем було тепло і затишно, а головне, вона любила його.
Сам Міллер переживав подібні почуття. Йому подобалося, як Лілі намагається приховати всі ніжні почуття до брюнета, подобається, як Бредбері ламається під вагою цих почуттів. Подобається, як вона мило червоніє, коли Даніель цілує її, або говорить щось вульгарне. Це все непередавані відчуття. І зараз відчувати теплий клубочок під боком вища грань щастя для брюнета. Алекс розповідав, що багато поколінь Міллерів були щасливі, тому що одружилися з розрахунку, і без любові. Брати втратили батьків, але набули нового щастя, яке допоможе закрити цей шрам на серці. Батьки б пишалися своїми синами.
І ось, йшла перша година ночі. Даніель і Лілі мирно сопіли в ліжку. Навіть Алекс з Мері сьогодні спали, як убиті. У вікно блондинки почали летіти камінчики, а наполегливий жіночий голос продовжував кликати Даніеля.
-Даніель ! Даніель ! Я тебе люблю ! Будь ласка, вигляни у вікно ! Ну, Даніель !!!
Міллер скривився і відкрив очі. Цей мерзенний голос страшенно бив по скронях і віддавався в мозку. Кейт не дає спокою йому навіть уві сні ! Лілі поруч з брюнетом скривилась і почала перевертатися. Потім рука дівчини впала на підлогу, і в вікно полетів тапок.
-Фу, кішки драні. Скільки можна під вікном кричати ! Ще не березень !- Бредбері позіхнула і міцніше притиснулась до брюнета. Міллер не стримав сміх.
-Лілі, сонечко, це була не кішка.
З вулиці пролунав гучний крик.
-Ааа ! Тапочком то, навіщо кидати !? І прямо по голові !
-А ? Не кішка ? А хто ?- блондинка ще спросоння не розуміла, що до чого і хто кого.
-Кейт, моя дорога, Кейт.
-Фу,- Лілі піднялась з ліжка і виглянула у вікно.
-Ей, фурія, у тебе загострення ? Ще не березень !- Бредбері терла заспані очі, поруч з блондинкою з'явився Даніель. Він притиснув дівчину до себе.
-Іди додому, Кейт. Не буди людей о першій годині ночі. Алекс рідко нормально спить, а зараз він заснув міцним сном. Якщо він прокинеться, тобі буде погано.
-Даніель ! Давай погуляємо під нічним небом !?- рожева бестія, здається, повністю ігнорувала все сказане.
-Я сказав, йди спати !
-Але, Даніель !
-Кому там, бл*ть, не спиться ?- з сусіднього вікна показалася голова Алекса. Очі у нього були червоні, він явно розліпив їх з великими труднощами.
-Алекс ? Ну ось, проблеми.
-Бл*ть, ти, с*ка, вали на*ер звідси, поки я мєнтів не викликав.
-Алекс ?
-Я невиразно сказав ? Чи твій рос***ханний мозок вже людської мови не розуміє ? Арчі, фас !- з-за рогу вибігла собака і швидко погнала дівчину з території Міллерів. У Лілі щелепа відвисла.
-Я не знала, що Алекс взагалі знає такі слова. Завжди здавався таким вихованим і добрим.
-Ну, я ж сказав, що коли Алекс прокидається, не виспавшись, то він страшніше диявола.
У сусідньому вікні Алекс позіхнув і тут же зник у надрах кімнати. Даніель і Лілі наслідували його прикладу. Через хвилин десять, всі знову мирно сопіли в подушку, і тільки Арчі на вулиці задоволено дожовував черговий рожевий клаптик від сукні.  

-----

Дяуцю, за актив... Жду коментарів та голосів