Сьогодні Лілі прокинулась в доброму гуморі. Сонце яскраво світило, освітлюючи весь прекрасний безлад в кімнаті Бредбері. Джоді давно стала боятися великого безладу, а самій блондинці просто лінь прибирирати. Лілі встала з ліжка, спіткнулась об скейт, впала на живіт, при цьому добре вдарившись головою об якусь книгу. Дівчині довелося пробиратися через гори речей, але вона все-таки добралась до ванни. Швидко прийнявши душ, Бредбері дістала із шафи чорні джинси і білу сорочку, одягнувшись, вона причесала волосся, і спустилась вниз. На кухні її вже чекав сніданок. Джоді залишила на столі записку, що пішла в магазин, і Лілі слід вимити посуд. Швидко розправившись зі сніданком, Бредбері швидко вимила посуд і помчала до виходу, по дорозі спіткнувшись об шкільну сумку. З горем навпіл, блондинка все ж вийшла з дому і пішла в школу. Погода сьогодні і правда була сонячною і теплою. Скоро в місті буде осінній фестиваль, і вже всюди йшла підготовка до нього. Зазвичай на осінньому фестивалі було багато різних наметів з солодощами, багато різних атракціонів і придуманих розваг. Один раз придумали щось особливе. Красива дівчина цілувала всіх бажаючих, але, зрозуміло, за гроші. Бредбері посміхнулась. «Міллера б посадити в ту кабінку, нехай всіх цілує за гроші. Впевнена, зібрав би багато грошей, так як від бажаючих відбою не буде. Хоча, він непогано цілується, навіть дуже... Чорт ! Що я несу ! Брєд, брєд, брєд !» - Лілі сильно захитала головою, відганяючи ці думки геть. Вона і не помітила, як врізалась у щось м'яке і рожеве. Бредбері підняла свої блакитні очі і зустрілась поглядом з розлюченою Кейт. Дівчина сверлила її поглядом.
-І як давно ?- дівчина говорила крізь зуби, намагаючись не вбити Лілі, хоча дуже хотілося.
-Що давно ? - Бредбері відверто не розуміла її.
-Не прикидайся ідіоткою ! Як давно ви з Даніелем зустрічаєтесь !?
-Що ?! - Лілі дару мови позбулась.
-Та не зустрічаємось ми з ним ! Цей ідіот зовсім з глузду з'їхав ?!
-Сьогодні Даніель всім сказав, щоб ніхто не смів до тебе лізти, так як ти його дівчина ! Я єдина, хто має бути поруч з Даніелем !
-Ну і забирай його собі ! - Лілі швидко оббігла дівчину і забігла в шкільний двір. Всі дивилися на неї як на ворога народу, але ніхто навіть з місця не зрушив. Бредбері знову врізалась в уже знайому руду дівчину.
-Вибачте. Емма ? - Лілі підняла голову.
-О, це ти, Лілі Бредбері. Не думала, що ти станеш дівчиною Даніеля Міллера.
-Я не його дівчина !
-Правда ?- поруч з Еммою з'явився Нік і поцілував свою дівчину в щоку. Онілл посміхнулась і взяла руку Стоуна в свою.
-Звичайно правда ! Я його два дні знаю !
-Дура, що ти там несеш ? - на горизонті показався винуватець цього лиха і обійняв блондинку, притискаючи її до себе так, щоб та не рипалась і не заперечувала. Даніель посміхнувся, Нік з Еммою зрозуміли настрій знайомого і, попрощавшись, пішли.
-Ідіот ! Якого фіга ?!
-Ну, ти ж хотіла, щоб тебе більше не чіпали. Тепер тебе не чіпатимуть, занадто небезпечно, раз я твій хлопець,- Міллер торкнувся губами шиї дівчини. На брюнета втупилися, безліч очей повних сліз і пара повних гніву.
-Міллер, швидко відпусти мене !
-Хм, та ні за що,- Даніель стиснув руку блондинки в своїй, і повів її в сторону будівлі школи. Лілі ще довго виривалась, але брюнет був сильнішим, тому, дівчина перестала смикатися. Вони мовчали. Даніель не говорив Лілі гидоти, не підколював її, хватка на руці стала слабшою, навіть якоюсь ніжною. Бредбері сверлила поглядом цього ідіота, але побачивши умиротворений і спокійний вираз обличчя хлопця, теж пом'якшала. Даніель дуже милий, коли мовчить. В голові блондинки знову щось клацнуло, знову з'явилося це тепле почуття внизу живота і радість в серці. Бредбері міцніше стиснула руку брюнета і злегка притулилась до нього. Міллер перевів погляд на свою «дівчину». Блондинка посміхалась, спокійно і мило, її очі були повні щастя і любові. «Визнала мене, значить. Цікаво, чим вона себе там переконала ? Хоча, зараз вона закохана в мене. Не варто підколювати її» - Даніель був не з тих, хто не скористався б ситуацією, тому, він швидко піднявся вгору по сходах, які вели на дах, пропускаючи вперед себе блондинку. Лілі виявилась притиснутою до найближчої плоскої поверхні, а її губи тут же були накриті м'яким поцілунком.
«Він такий ніжний. Мені так добре. Я, здається, його люблю. Що !? Я люблю цю зарозумілу сволоту !? Та ні за що ! Ніколи !».
Тіло під брюнетом почало активно вириватися. Даніель зрозумів, свідомість Лілі знову переконала ту частину, яка піддалась розуму. Міллер відпустив дівчину. Блондинка зло дивилась на свого новоспеченого хлопця.
-І що це ти робиш !?
-Хм, ти мене не зупинила,- Міллер знизав плечима.-Знову поводилась як закохана дівчинка.
-Щоб я ще раз визнала тебе ! Собі дорожче вийде !
-Так ти все ж визнаєш мене ?- Даніель посміхнувся.
-Коли ти мовчиш, ти виглядаєш краще !- Бредбері зрозуміла, що спалилась, і швидко закрила рот рукою. Міллер підійшов до дівчини і притиснув її до себе. Лілі не стала вириватися, але чомусь вона не була ?6?Лілі не стала вириватися, але чомусь вона не була такою, як кілька хвилин тому.
-Схоже, твоя свідомість сама приймає мене, без втручання чарівності сім'ї Міллер.
-Чорта з два ! Ти збочена сволота, ідіот і повний придурок !
-А ще я тобі подобаюся,- Даніель торкнувся губами шиї блондинки. Та здригнулась і вибралась з теплих обіймів.
-Ага звичайно. Я краще першокласника поцілую, ніж закохаюся в тебе.
-Ну, подивимося,- брюнет посміхнувся. Він дістав вібруючий телефон з кишені.
-Так. Алекс ? Що ти хотів ? Хм. Добре. Зроблю.- Даніель виключив телефон.
-Дура, тобі знайоме ім'я Девід Бредбері?
-Так, це мій батько.
Міллер посміхнувся.
-Тоді вітаю. Твій батько - компаньйон мого брата, і він попросив, щоб ти пожила у нас. Твій батько разом з матір'ю їде до Франції по справах.
-Що !? - Лілі мало не впала з даху, але Даніель вчасно схопив її за руку і притиснув до себе. Дівчина була настільки сильно вражена, що не стала вириватися.
-Хм, змирися. Твої речі вже у нас, так що після школи ти йдеш до мене.
-За що ?! Я ж не зробила нічого поганого ! За що батьки так карають мене !- з боку це виглядало дуже драматично, і Міллер не стримав сміх. Ось і зараз Даніель виглядав дуже мило і безневинно. На цей раз блондинка втримала в собі і не піддалась свідомості, але, тепле почуття не минало. І все одно цей хлопець ідіот ! Напевно він не дасть їй спокійно жити в їхньому будинку. Залишається розраховувати лише на захист Алекса. Хоча, в Міллерів тече одна кров.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Дивний у тебе імунітет на мене.
RomanceЛілі 15 років, Даніелю 17. Міллер дуже популярний в школі, та й взагалі проти нього важко встояти. Тільки блондинка змогла протистояти природній чарівності і привабливості сім'ї Міллер, і Даніелю стає дуже цікавий секрет такого імунітету на себе у п...