Дивний у тебе імунітет на мене.

*45*

На вас коли-небудь дивилися як на ідіотку, яка помилилась туалетом і зайшла в чоловічий ? Напевно, ви можете уявити цей погляд. Ось і Лілі зараз зрозуміла, як це. Блондинці недавно виповнилося шістнадцять, вона з великими труднощами відмовила Алекса влаштовувати грандіозне свято, так що свої шістнадцять років дівчина відзначила в колі сім'ї, і з батьками по телефону. Ми трохи відійшли від теми. Уявіть, як випускники школи повинні дивитися на шістнадцятирічну дівчину, яка прийшла здавати заочно екзамени. Звичайно ж, з повним нерозумінням і усмішкою. Лілі навіть кривилась від їх поглядів. Вона сіла на своє місце, вчитель роздав бланки для відповідей і листки з завданнями. Всі розмови в класі стихли, учні поринули в завдання. Бредбері швидко пробіглась очима по питаннях, і, не знайшовши тут нічого складного, швидко почала заповнювати бланк. Не дарма Даніель стільки часу вбив на навчання Лілі, дівчина запам'ятала все, хоч і з великими труднощами. Питань залишалося все менше і менше, але і час швидко закінчувався. Блондинка записала останню відповідь в бланк і полегшено видихнула. Не здасть, так не здасть. Лілі поклала листки на вчительський стіл і вийшла з класу, за дверима її вже чекав Даніель. Брюнет посміхнувся.
-Ну як? Вистачило знань?
-Напевно,- дівчина знизала плечима.
-Жодних «напевно». Я сам тебе вчив.
-Не будь таким самовпевненим,- Лілі скосила погляд.
-Який є, мила,- Міллер посміхнувся і обійняв дівчину за талію. Лілі фиркнула.
-Не називай мене так, ідіот. Можеш Кейт так називати, але не мене.
-Я краще проведу ніч в одній кімнаті з Алексом і Мері.
Бредбері скривилась.
-Не оглухнеш?
-У цьому і питання. Гаразд, пішли,- Даніель вдарив дівчину по філейній частині.
-Втечу з весілля.
-Куплю нашийник,- Міллер знову притиснув блондинку до себе і пішов до виходу. Лілі знехотя пленталась поруч. Проходячи повз знайомі місця, вони згадували минулі місяці. Згадалася перша зустріч, перший поцілунок, перша бійка і перша спроба вбити один одного поглядом. Ніхто б не подумав, у що може перетворитися на вигляд звичайний прикол. Лілі непомітно посміхнулась, коли побачила знайомі ворота. Вони залишають це місце, хоч і повернуться сюди за дипломом. Блондинка повинна була вчитися тут ще два роки, але з'явився Даніель і витягнув її з дитячого маленького світу у доросле життя. Лілі і не помітила, як грюкнули двері машини, і як вона опинилась в салоні. Міллер посміхнувся і завів мотор.
-Згадала, як ми розважалися?
-Згадувала. А я досі вважаю тебе сволотою і ідіотом.
-Я теж люблю тебе, дура,- машина рушила з місця, залишаючи територію школи. На душі у обох стало легше, голова відразу спорожніла, так як все зубріння вилетіло відразу після того, як автомобіль виїхав з воріт. Починалося нове життя, може, і занадто рано, але пора звикати і щось міняти в собі.
-Лілі, а ти вирішила, де хотіла б працювати? - Даніель перевів погляд на свою наречену.
-Я не знаю, ніколи про це не замислювалась. Я вважала, що спочатку варто закінчити інститут.
-Не варто особливо переживати, будеш навчатися вдома.
-А ти?
-А я пройшов всю програму паралельно зі шкільною. Інакше Алекс не дозволив би мені керувати компанією, а другий директор дуже потрібен.
-Ну, ти сволота! - Лілі обурено подивилась на брюнета. Даніель тихо засміявся. Як же Лілі любила цей сміх. Адже його так рідко можна почути. Автомобіль зупинився біля великих воріт, вони автоматично відкрилися і Міллер поїхав далі, припаркувавши машину в гаражі. Коли вони пройшли в будинок, було дуже темно, хоч і день на дворі. Світло різко включилося і почувся легкий постріл пробки з пляшки. Задоволений Алекс стояв посеред кімнати, а Мері розливала шампанське.
-Вітаю! Ви обоє здали іспит. Я недавно дзвонив і дізнавався результати. У Лілі 195 балів, а у Даніеля, зрозуміло, всі 200.
-Так швидко? - Лілі здивовано дивилась на старшого Міллера.
-Я не міг чекати до оголошення результатів, так що довелося декого поквапити, - Алекс взяв в руки два бокали шампанського і віддав їх Даніелю і Лілі, потім взяв бокал для себе...

  -Здавання іспитів пройшло успішно, а через тиждень весілля.
-Не нагадуй, - Лілі понуро опустила голову. Мері розсміялась.
-Не хвилюйся, буде весело, а Даніель нічого, з того що обіцяв, не зробить.
-Ця сволота рідко жартує.
-Вірно помітила, - Даніель спокійно зробив ковток шампанського.
-Тоді я оголошу тобі сухий закон!
-Силою візьму.
-Чооорт! - Бредбері залпом випила шампанське і впала на диван. Молодший Міллер присів поруч з нею і поклав голову блондинки собі на коліна. Лілі трохи посміхнулась і притулилась до свого коханого. Щось клацнуло.
-Як же давно я не брав в руки фотокамеру. Знімки на пам'ять потрібно робити! - Алекс радісно переглядав всі фотографії, що вони встигли зробити. Тут були фото з різних свят, з вечірок, просто парні і сімейні фото. Але головне, на цих фото була вся родина, ну і подекуди миготів Кріс, це вже не так важливо. Даніель подивився на екран фотоапарата і засміявся. Алекс зупинився на фото, де сам старший Міллер спав на ліжку, а на його голові красувались котячі вушка. Сміт скромно відвела погляд убік.
-Я не знав... Що ви захоплюєтеся рольовими іграми...- Даніель насилу заспокоївся. Алекс сильно зніяковів.
-Пробачте-вибачте, я просто не втрималась. Алекс так мило виглядав, і я подумала, що йому не вистачає вушок, ось і прикупила парочку. Правда, він добре вийшов?
Молодший Міллер знову засміявся. Алекс довго розглядав своє фото, а потім задоволено заявив.
-Мені подобається! Роздрукую і повішу в рамочку.
-Ага, ще купи рожевого зайця і постав поруч з фото, - молодший брюнет витер сльози і заспокоївся остаточно.
-Треба буде - куплю. Ти ось взагалі до десяти років з ведмедиком спав.
-Що? Коли таке було?
-Було. Ти його Юко називав, - Алекс мило посміхнувся і поплескав офігівшого молодшого брата по голові.
-Алекс !
-Ні, Даніель, я не знаю, де твій ведмедик. Ти з ним був дуже милим, але зараз пора дорослішати.
-Я тобі це ще пригадаю.
-Алекс, може, ти вже відповісиш на дзвінок? - Мері простягнула старшому Міллеру телефон. Обличчя Алекса стало абсолютно спокійним, і чоловік відповів на дзвінок.
-Так. Я пам'ятаю. Даніель закінчив школу, так що тепер ці питання вирішує він. Моя сфера економіка і угоди, а залагодження проблем його спеціальність. Так, завтра з усім розберемося, - брюнет поклав телефон і глибоко вдихнув.
-Даніель, до тебе клієнт. Один боржник відмовляється платити.
-Розібратись без грубої сили?
-Переконати його словами, але якщо не вийде, тонко натякни на грубу силу.
-Ти як завжди м'який.
-Грубість доходу не приносить, так само як і союзників.
-Добре, залишимо ці проблеми на завтра, а сьогодні варто відпочити, - молодший Міллер прикрив очі і посміхнувся.
З завтрашнього дня починається нове життя. Нова робота, новий розпорядок дня, нові знайомі. Тільки ставлення в сім'ї залишиться тим же. Чи готова до цього Лілі ? Ну, судячи з її задоволеної мордочки, її це зараз мало хвилює. Нічого, ще є час у всьому розібратися.