Дивний у тебе імунітет на мене.

*14*

  Хвилин через двадцять, машина зупинилася біля великого будинку. Лілі з захопленням розглядала будівлю, а Даніель лише кривився при вигляді ненависних фотостудій. Вони вийшли з машини і попрямували до входу. Охоронці відразу розійшлися, пропускаючи Міллера всередину. Біля входу їх зустрів високий худий чоловік, з русявим волоссям, зібраним у невеликий пучок на голові. Побачивши Міллера чоловік розплився в усмішці і мало не розплакався.
-Містер Міллер, як ми раді вас бачити ! Для нас честь працювати з вами !
-Менше соплів. Давайте строго по справі і як можна швидше,- голос брюнета звучав холодно і без будь-яких емоцій. З усіх боків на Даніеля дивилися молоденькі секретарки та інші працівниці цієї фотостудії. Здавалося, що вони готові розірвати хлопця на сувеніри. Всі троє піднялися на ліфті на п'ятий поверх. Як блондинка зрозуміла, це і є основна частина студії, де проходили зйомки. Безліч молоденьких моделей активно позували для різних журналів, як дівчата, так і хлопці. Як тільки Даніель з'явився на поверсі, всі роботи припинилися. Всі моделі та фотографи спрямували свої погляди на нащадка родини Міллер. Багато захоплювалися, багато хто заздрив. Він затьмарював навіть найкрасивіших моделей. З усіх боків чувся шепіт.
-Це Міллер ?
-Так це він. Директору коштувало великої праці умовити його знятися для журналу.
-Багато грошей запросив ?
-Ні ! Він взагалі відмовився зніматись ! Навіть шановний Алекс Міллер нічого не міг зробити.
-Тоді як він погодився зніматися ?
-Не знаю.
Лілі з задоволенням слухала всі розмови. Даніель і справді був тут на вагу золота. Міллер холодним поглядом оглядав усіх, потім взяв блондинку за руку і притиснув до себе. Тепер почулося багато обурень, з приводу «Хто ця дівчина, чому вона так нахабно клеїться до Міллера».
Пара ніби не помічала цих пожирають поглядів і незадоволених коментарів. Трійця увійшла в якусь кімнату. Це виявилася невелика студія для зйомок. Всюди камери, прожектора, різні декорації. Кілька людей відвели Даніеля в центр цієї кімнати. Фотограф встав біля свого робочого місця і зробив пару пробних знімків.
-Дуже добре, містер Міллер, прошу прийняти позу.
Кілька людей показували картинки з різними позами, а Даніель в точності їх повторював. Лілі стежила за всіма кадрами на великому екрані. Брюнет на знімках був просто чудовий, хоча в житті рази в два краще. Дівчата помічниці витирали кров, намагаючись хоч якось привернути увагу красеня. Тільки все було марно, вся увага Міллера була зосереджена на променистому сонечку, яке стояло неподалік.
-Дуже добре ! Цих фотографій вистачить ! Спасибі, містер Міллер. З вами приємно мати діло.
Даніель позіхнув.
-Щоб найближчі півроку не отримував від вас ці пропозиції. Мені це не подобається. Сонечко, поїхали додому. Нам ще до фестивалю готуватися,- Міллер взяв свою дівчину за руку і швидко попрямував до виходу. По дорозі всі моделі намагалися відхопити собі шматочок Міллера. Вони швидко пробралися до виходу, моментально сіли в машину і поїхали.

Алекс сидів задоволений в своєму кабінеті і розглядав фото молодшого брата.
-Братові б пішла роль моделі. Може змусити його знятися у фільмі ?- в голові Міллера старшого було ще багато різних ідей, і він негайно почав їх обдумувати.  

----

Вибачте, що маленька.. Хотілось вас потішити, ввечері ще одна

Дякую за актив!!!