Дивний у тебе імунітет на мене.

*24*

  -Шкода, що ви такі безтурботні і не найняли охорону,- чоловік виставив пістолет вперед, і майже натиснув на курок, але його різко вибили з рук, а самому чоловікові заїхали ногою в живіт. Потім, гість побачив перед собою маленьку чорну штучку, яка засичала і вибухнула, а після цього, чоловік втратив свідомість. Алекс задоволено хмикнув.
-Спасибі, сонечко,- брюнет подивився на Мері, яка ховала маленькі бомбочки в кишеню. Її обличчя було серйозним, але як тільки Алекс посміхнувся, Мері повернулась в нормальний стан. Недалеко стояла Бредбері з відкритим ротом. Алекс поплескав дівчину по плечі.
-Лілі, тобі, що Даніель нічого не казав ? Мері спочатку наймалась на роль тілоохоронця, але потім ми закохалися, хоча вона не втратила свою роботу.
-Що ? Мері ? Тілоохоронець ? Дівчина тілоохоронець ?
-Я спочатку теж довго сміявся, але вона виявилась кращою з найкращих.
Мері повисла на шиї Міллера старшого.
-Давно на тебе не нападали. Нахабні кілери стали, вже спокійно в будинок проходять.
Алекс посміхнувся і притиснув блондинку до себе за талію.
-Мері, я тебе хочу. Підемо наверх ?

  -Еее ні. Не прокатить. Це була наша фішка,- Даніель схрестив руки на грудях. Алекс знизав плечима.
-Не віриш. Ну, тоді ми займемось цим прямо тут, - брюнет штовхнув Мері на диван, нависаючи зверху і швидко цілуючи її в губи.

Лілі почервоніла і відвернулась. У Даніеля нервово засмикалось око. 

-Йдіть нагору !
-Добре. Тоді ви вимийте посуд і викличте поліцію. Здайте цього невдалого кілера,- брюнет підхопив Мері на руки і швидко піднявся на другий поверх. Міллер молодший зітхнув.
-Ну, пішли. Я викличу поліцію, а ти поки помий посуд.
Лілі кивнула і пішла на кухню. Даніель взяв телефон і набрав номер поліції. Машина приїхала вже через п'ять хвилин. Дзвонив ж, не хто попало, а сам Міллер. Незваного і приголомшеного гостя швидко відвезли. Поліцейські дивилися на молодшого брюнета здивованим поглядом. Міллер пояснив «У Алекса є тілоохоронець». Більше не задаючи питань, чоловіки пішли. А Лілі майже домивала посуд. Ще хвилин через десять активного полірування тарілок, вся робота була виконана. Вони з чистою совістю вирушили в зал, попередньо приготувавши гарячий шоколад. Залізши на диван і закутавшись в теплий плед. У будинку різко похолодало, а опалення ще не було. Даніель взяв пульт і натиснув якусь кнопку. Замість великої книжкової шафи з'явився камін з уже запаленим вогнем. Лілі чула про таке, але ніколи не мріяла побачити. Зараз вдома панувала справжня домашня атмосфера. Лілі притиснувся до брюнета міцніше.
-Сонечко, розкажи про тих, хто завтра приїде на зустріч.
-Ну, я мало кого пам'ятаю. Пам'ятаю, є одна дівчина, вона була найкрасивішою в садку, та й п'ять років тому була першою красунею. Яка вона зараз, я не знаю. Але точно впевна, що прийде вона з якимось багатим і пафосним хлопцем. Ще були хлопці, які вічно ходили групою. Може вони і зараз разом. Ну, ще там багато кого. Всі змінилися за п'ять років. Та й я теж змінилась.
Перед її носом з'явилась чашка з гарячим шоколадом. Блондинка зі щасливим виглядом взяла чашку. Міллер посміхнувся. Що б завтра не було, його дівчина повернеться додому щасливою. Адже він не дозволить їй сумувати. Заодно можна зводити блондинку на оглядове колесо. Кажуть, що вночі там особливо красиво і романтично.