Дивний у тебе імунітет на мене.

*27*

  Лілі стояла навпроти великого оглядового колеса. Її великі небесні очі розкрилися в німому захопленні. До вечора вітер зовсім стих, так що погода була більш прихильною до закоханих парочок, які хотіли провести цей день в романтичній обстановці в парку закоханих. Всюди сяяли різні вогні, яскраві вивіски, ліхтарі.Грала музика, лунав сміх і радісні крики. У парку було багато атракціонів і всі були обвішані гірляндами. Але центром всього цього було колесо. Парочки могли цілу годину кататися на ньому без зупинки. Такий ліміт по часу був на один заїзд. Лілі так само стояла і дивилась на це чудо. Даніель обійняв її за плечі і поцілував у щоку.
-Подобається ?
-Так. Це приголомшливо ! Даніель, пішли швидше ! - Лілі схопила свого хлопця за руку і потягнула до входу. На щастя, останній заїзд тільки-тільки закінчився, так що йшов набір нових бажаючих. Вони встигли в самий останній момент. Коли всі місця були зайняті, колесо почало крутитися. Дуже повільно, спокійно. Кабінка злегка розхитувалася, але блондинці це не завадило притиснутися до вікна і спостерігати за містом зверху. Коли їхня кабінка була на самому верху, можна було розгледіти вершини хмарочосів. Недалеко було видно офіс Міллерів. Світло ще горіло у багатьох вікнах компанії, значить, Алекс не відпустив ще нікого додому. Лілі опустила голову вниз. Внизу люди здавалися дуже маленькими, а всі ліхтарі нагадували світлячків. Але самим шикарним видовищем, звичайно, було споглядання хмарочосів на тлі нічного неба. У всіх квартирах і офісах горіло світло, невеликі гірлянди, які обрамляли будівлі по контуру даху або кріпилися до самої стіни, яскраво світились, дуже часто міняючи свій колір. Зірки доповнювали всю картину. Було дуже красиво. Лілі вдячно подивилась на свого хлопця. Даніель спокійно посміхався, спостерігаючи за реакцією дівчини. Тут рух припинився. Кабінка була на самій вершині. Значить, час минув. Це робилось спеціально для закоханих. Брюнет пристрасно поцілував Лілі в губи, насолоджуючись її смаком.
-Хороший день,- дівчина посміхнулась.
-Так. Його нічого не зіпсує,- тут в спростування слів Міллера задзвонив його телефон. На екрані висвітилося ім'я «Алекс». Даніель зітхнув і відповів.
-Так ?
-Їдьте швидше додому. Ми з Мері фільм купили. Жахи, як ви і любите.
-Хм. Добре. Через годину будемо,- Даніель поклав трубку.
-Ми поїхали.
-Так. Час вийшов.
Хвилин через п'ять вони вже виходили з кабінки. Лілі потягнула брюнета до магазину з морозивом. Бредбері вперше щось просила сама, без впливу Даніеля. Міллер посміхнувся і купив їй фісташкове морозиво. Незабаром вони вже їхали додому, де на них чекав теплий вечір в колі родини.
Алекс зустрів їх з легкою посмішкою. Сказавши пару "колючих" фраз, брюнет потягнув Лілі в кімнату. Переодягнувшись, вони спустилися вниз. Алекс вже ставив диск в DVD, а Мері розставляла на столі біля великого дивана всяку смакоту. Всі розсілися, і Міллер старший включив фільм. Це був якийсь новий фільм, який ще навіть не вийшов в продаж. Всі любили фільми жахів, особливо Міллери. Блондинки ж тулилися до своїх коханих, сильніше кутаючись у плед. На черговому страшному моменті, Мері уткнулась обличчям в плече Алекса, а Лілі і зовсім знила в надрах пледу. Старший брюнет погладжував свою кохану по голові, заспокоюючи її ніжними словами. Умовляння подіяли на Сміт, і вона, притиснувши до себе пачку чіпсів, майже всім тілом притиснулась до Алекса. Бредбері прилаштувалась на грудях Даніеля і косо поглядала на екран. Міллер тримав руки на талії Лілі, притискаючи її до себе. Жахи його не лякали, але лякала вірогідність бути розчавленим самою Лілі, так як та міцно втискалась в брюнета.
По закінченню фільму, обидві блондинки міцно спали, все так же, не відпускаючи своїх коханих. Даніель повільно прийняв горизонтальне положення, укладаючи блондинку поруч з собою. Алекс зробив те ж саме. Диван був досить широкий, так що всі спокійно там вмістились. Лежали вони трохи дивно. Алекс лежав на спині. До лівої його частини притискалась Мері, вона ж і лежала на грудях у чоловіка, а з правого боку розташовувалась філейна частина Лілі, так як дівчина лежала боком і притискалась до молодшого Міллера.
-Ти не впадеш ?
-Ні. Тут ще достатньо місця,- Даніель взяв плед і перекинув один його кінець до Алекса. Той взяв цей кінець і допоміг молодшому накрити всіх пледом.
-Сьогодні ви добре погуляли, але завтра потрібно буде йти в школу.
-Так. Я знаю. Ти не забагато працюєш ?
-Ні. Я цілком долаю цю роботу. Мені головне ваше майбутнє. Так що вчіться і не витрачайте мої старання даремно. А тепер спати.
-Спокійної ночі, Алекс.
-Давно ти мені цього не говорив. На добраніч, брате.
Через кілька хвилин вже чулося мірне сопіння. Знали б вони, що не варто спати вчотирьох, розбрелися б по своїх кімнатах, але, доведеться їм винести їх місце розташування і взагалі стан справ вранці з витримкою.  

-----------------------

Вам подобається?