Дивний у тебе імунітет на мене.

*21*

  Лілі обійняла свого хлопця зі спини.
-Даніель, а що означало «Вам нікого не підкупити» ?
-Хм, ця школа для багатих, так що всі суперечки і конкурси вони виграють грошима, а проти мене це не прокатить,- брюнет розвернувся і притиснув Лілі до своїх грудей. До кінця уроків залишалося трохи менше години, а вони вирішили прогуляти набридливу фіз-ру. Вони без діла сиділи на даху школи і дивилися в небо. Даніель ліг на бетонну поверхню даху, тягнучи блондинку за собою. Зараз на душі було якось спокійно, легко. Таке Міллер відчував тільки з Лілі. Бредбері притиснулась до свого хлопця і прикрила очі. Її груди здіймалися рівномірно, вії трохи тремтять, а губи були злегка прочинені. Вони ніби манили поцілувати їх, і Даніель піддався цьому пориву. Він м'яко накрив пухкі губи своїми. Блондинка обійняла Міллера за шию, відповідаючи на м'який поцілунок. До чого ж приємно безтурботно лежати на даху школи і цілуватися. Коли на тебе дивиться лише блакитне небо і нахабні карі очі. «Що ?! Очі !?»- Бредбері насилу відірвалась від Даніеля і зло подивилась на усміхненого в куточку Кріса.
-Ти що тут робиш ?
-Прогулюю, як і ви,- Браун посміхнувся і сів поруч з парочкою.
-До речі, через п'ять хвилин дзвінок. Потрібно підготуватися, щоб звалити.
-Хм, звалимо,- Даніель притиснув своє сонечко до себе міцніше і уткнувся носом в її золотисте волосся. Рівно через п'ять хвилин пролунав дзвінок. Вони встали і попрямували вниз по сходах, у напрямку до чорного ходу. Опинившись на вулиці, Кріс радісно посміхнувся.
-Ну, спасибі вам за компанію,- Браун потряс перед ними телефоном з фоткою, де вони цілувалися. Очі Лілі спалахнули злістю.
-Крііііс !!!
-Пока-пока,- шатен швидко втік з їхнього поля зору.
-Ось придурок !
-Не хвилюйся, сонечко. Поїхали додому,- Міллер зняв з сигналізації свою машину, і вони швидко розсілися по місцях. Мотор заревів, і автомобіль сіпнувся з місця. Через хвилин десять, чорна машина в'їжджала в двір особняка Міллерів. Даніель помітив чорний Феррарі, значить, Алекс теж зараз вдома. Першою з машини вилетіла Лілі. Її знову заколисувало, а брюнет не дозволяв відкрити вікно. Виходячи з машини, Даніель захопив з собою рюкзак, який так люб'язно забула блондинка.
В будинки вже пахло смачним обідом, а на кухні крутилась Мері в милому рожевому фартусі. Алекс сидів за столом і пив каву.
-Ви вже прийшли ?- Міллер старший посміхнувся.
-Так, а ти чого так рано ?- Даніель скинув взуття і сумку біля порогу. Бредбері ж давно розвалилась на підлозі.
-Вирішив заскочити на обід.
-Сонечко, не спи, інакше обід піде,- Даніель подивився на Лілі.
-Куди ?- блондинка підняла голову.
-До Арчі в миску,- Міллер посміхнувся і пройшов в будинок. Лілі підскочила і помчала слідом. На столі вже стояли різні страви. Мабуть Мері дуже захопилась цим.
-Смачного. Тільки, всі мити руки. Алекс, ти теж.
Зітхнувши, трійця попрямувала в найближчу ванну на першому поверсі. Швидко вимивши руки, вони повернулися за стіл.
Обід пройшов мирно. Всі розповідали, як у них пройшов день. Алекс знову похвалив брата за те, що той не розгубився і зміг поставити тих хлопців на місце. Тільки от після обіду посуду виявилося дуже багато. А мити-то треба. Лілі подивилась на свого хлопця і посміхнулась. Бредбері повисла на шиї Міллера.
-Даніеель, ти мені обіцяв, що після школи продовжимо. Пішли в кімнату ? Мені дуже хочеться.
Міллер довго дивився на Лілі, але зрозумівши, на що та натякає.
-Ну, пішли,- Даніель підхопив блондинку на руки і вони швидко піднялися наверх. Алекс зітхнув.
-Схоже, посуд нам мити ?
-Так, нам. Нехай розважаються. Весь шкільний день терпіли,- Мері посміхнулась і почала мити посуд.
Всі тарілки були помиті приблизно за дві години, але ні Алекс, ні Мері за весь цей час не почули ні єдиного стогону.

   -Алекс, або Даніель втратив хватку, або щось не так,- Мері зняла фартух. 

-Хм, ти маєш рацію,- вони піднялися наверх. Міллер старший трохи прочинив двері. На ліжку молодшого брюнета розташувалась мила картина. Лілі спала, притулившись до Даніеля, який захоплено читав якусь книгу. Алекс хмикнув.
-Змились, значить, щоб посуд не мити.
Мері задумалась.
-А що ? Ідея хороша.
-Так, непогана. Скористаємось сьогодні нею ж, на вечері,- брюнет посміхнувся і притягнув до себе блондинку. Мері посміхнулась і поцілувала свого коханого в ніс.
-А тепер, мені пора на роботу,- Алекс спустився на перший поверх і взяв з собою велику папку. Мері помахала чоловікові рукою і посміхнулась. Але ж правда, хороша ідея була у Лілі і Даніеля. Така оригінальна.
Мері любить мистецтво. Мистецтво обману, яке блондинка обожнювала з самого дитинства.  

-----

Вас кажись не мало, а підписаних тільки 2

Обідка(