Дивний у тебе імунітет на мене.

52

  Дві фігури швидко віддалялися від клубу, в якому проходило весілля. Вони явно поспішали, намагаючись якомога швидше повернути за найближчий кут. Коли ж їм це вдалося, темп був трохи знижений.
-Даніель, а ми правильно зробили, що втекли з власного весілля? - Лілі взяла свого чоловіка за руку. Міллер м'яко погладив теплу долоню, а потім стиснув її в своїй руці.
-Гадаю, нас зрозуміють. До того ж, наближається перша шлюбна ніч, - брюнет посміхнувся.
-Так ти тільки цього і чекаєш, сволота!
-Чекаю. А ти хіба ні?
-Ну...
-Ну ось, так що не сперечайся.
-Але ж додому приїдуть ще й Алекс з Мері.
-Тому я купив нам квартиру. Вона вже повністю облаштована. Мені дзвонили і доповіли, що квартира повністю готова.
-Так ти з цього приводу розмовляв по телефону?
-Так. Це був мій агент. А тепер пішли, - Даніель збільшив крок, прямуючи в бік елітного району. Було вже дуже пізно, так що народу було досить мало. Вони дійшли до потрібного будинку дуже швидко, тільки розглянути його Лілі не змогла, так як Міллер пхнув дівчину в під'їзд моментально. Потім ліфт, десятий поверх, великі металеві двері, скрегіт ключа, теплий коридор, тверда стіна і гарячі губи. Двері в квартиру тільки зачинилися, а Даніель вже притискав блондинку до стіни і пристрасно цілував. Тільки зараз Лілі відчула збудження свого чоловіка. І як тільки Даніель міг зберігати спокій і повну незворушність в такій ситуації? Руки Міллера вільно гуляли по стрункому тілі блондинки, витончені пальці спритно розв'язували шнурочки на білому платі, стягуючи його з плечей і кидаючи на підлогу. Вони стали швидко просуватися в бік спальні, точніше напрямок ставив сам Даніель. Молодята встигли щось розбити по дорозі, об щось спіткнутися, щось упустити. Тільки це зараз було абсолютно байдуже, так як вони знайшли свою мету - ліжко. Лілі впала на м'які шовковисті простирадла, а Даніель дивився на неї зверху. Очі Міллера в темряві блищали якимось незрозумілим світлом, було тільки ясно, що в цьому погляді багато любові і бажання. Брюнет знову приєднався до губ своїй коханої, терзаючи їх в гарячому поцілунку. Через мить на підлогу полетіла сорочка, потім були відкинуті в сторону штани разом з білизною. Лілі часто дихала, відчувати гарячі губи на своїй шиї, на грудях, на животі, було так приємно, і в той же час Даніель робив це по-новому кожен раз. Блондинка не відразу помітила, що Даніель вже увійшов. Пристрасть і бажання заглушали цей біль цілком. Лілі стиснулв в руках ковдру. Даніель нахилився і зобразив на губах блондинки легкий поцілунок, і тільки після цього почав рухатися. З перших поштовхів по тілу стали проходити імпульси насолоди. Міллер кожен раз збільшував швидкість, намагаючись доставити дівчині якомога більше задоволення. Лілі голосно стогнала, не стримуючи себе і радуючи цими стогонами свою кохану людину. Так все і відбувалося: поштовх, гучний стогін, ще поштовх, ще гучний стогін, потім палкий поцілунок, міцні обійми, знову кілька різких і глибоких поштовхів, а під кінець зойк. Обидва без сил впали на ліжко, важко дихаючи. Бредбері міцно притиснулась до брюнета та прикрила очі. На їх губах були щасливі посмішки. Слова тут були зайві. Через кілька хвилин, обидва провалилися в світ Морфея.