Вігукі +18💜

💜4💜

Чонгук стояв над бідним хлопцем, який мить тому чуть не плакав.
🐰— Не переживай, грошей в мене достатньо.
Він поклав руку на маківку юнака і потріпав. Розвернувся і широкими кроками пішов за містером Джином, так Чонгук назвав його в думках. Але він знову різко зупинився, бо його покликав Намджун.
🐨— Малий ти куди подівався, всі жіночки тебе шукають очима.
Чонгук закотив очі і далі почав крокувати, знав, що той піде за ним.
🐰— Я ненароком зіткнувся з цим хлопцем..
Чон махнув головою в сторону юнака трохи прижмурившись розгледів ім'я.
🐰— Зіткнувся з Техеном і посуд полетів на підлогу.

Техен крикнув Чону у слід:
🐯—Дуже дякую вам,ви мій рятівник.
Після цього всього трешу,він розвернувся та зайшов на хвилинку привести себе у порядок до туалету. 

Чонгук тільки хоче розвернутися, щоб сказати, що він не рятівник, як хлопець щез. Намджун єхидно посміхнувся, на щоках з'явились ямочки.
🐨— Чонгук, ти вирішив за когось заплатити?
Намджун приблизився до вуха малого, Чонгук ж відмахнувся від нього і пішов платити.
🐰— Ти іменинник, не гоже лишати гостей самих.
Чонгук зайшов до приміщення де його вже чекав Джин.

Джин стояв,рахував все що розбилось.
🐹— З вас ось така сума,надіюсь в вас грошей хватає. 
Джин все ще проклинає цього малого бовдуга безрукого.
🐹— Так так,прикладайте сюда.
Джин показав на термінал рукою.