Вігукі +18💜

💜65💜

Намджун бачив по переду себе хлопця, який біг по трасі.
🐨— Техьон, я ж просив зачекати..
Намджун зупинив машину і відкрив двері для хлопця.
🐨— Сідай.

Без всяких розмов,Техен сів у машину Намджуна і вони швидко поїхали до лікарні.
🐯— Що трапилось? На роботі з Чонгуком було все добре? Може погано було чи ще щось?
Сльози Техена не зупинялися ще з дому,він дуже переживав за свого коханого.

🐨— Техьон, я не думаю, що Чону тоді було погано.
Намджун замовчав, він не хотів лякати ще більше бідного хлопця.
🐨— З поліцією вже говорив Хосок, як тільки приїдемо в лікарню там все і дізнаємось...

🐯— Добре...
Техен всю дорогу просто молився щоб з Чонгуком було все гаразд. Він не хотів вірити,що це яскраве сонечко зараз лежить у лікарні.
🐯— Довго ще?
Хлопець увесь тремтів. На вулиці був вечір,він був тільки в шортах,майці та тапочках.

🐨— Ми вже приїхали..
Намджун припаркував машину біля великої лікарні, навкруги крутились люди, оточивши лікарню повністю.
🐨— Техьон, тримайся біля мене.

Побачивши велику купу людей,Те прижався ближче до Намджуна і йшов за ним. Людей було ну дуже багато.
🐯— Чому тут стільки журналістів?

🐨— Тому що Чон, для них, солодка булочка
Намджун прижав Техьона блище до себе. Вони разом пробрались крізь натовп людей і зайшли нарешті в лікарню.

🐯— Ось чому... Бідний зайченятко...
Вони зайшли до лікарні,очі Техена почали бігати по всій лікарні,шукати де може бути Чонгук.
🐯— Куди нам йти?

🐨— Чекати...
Намджун побачив Хосока, який сварився на реєстрації. Пішов до нього, тягнучи за собою Техьона.

Техен побачив ще якогось хлопця,що кричав на всю лікарню.
🐯— Це хто?
Тихо спитав Намджуна, виглядаючи зі спини Намджуна на Хосока.

🐨— Чон Хосок. Я, він І Чонгук разом виросли...він нам як брат..
Хосок яросно сварився і благав, щоб ті хоч слово сказали про його малодшого. Він навіть не помітив двох людей, які стояли з-заду.

🐯— То ви з дитинства знайомі...дякую вам,що витримали його і піклуєтеся до сих пір про нього... дякую...!
Ці слова дуже зворушили його,він почав знову плакати,присівши на диванчик,який стояв поряд з ними.

🐨— Малий не плач...
Намджун присів біля нього.
🐨— Чонгук завжди кудись влазив...він видряпається..от побачиш!
Потиснув йому плече і підійшов до Хосока, який вже скандал розкатує. Намджун приєднався до їхньої дискусії. Їм вдалося вияснити, шо в Чона зупинилось серце, але його моментально відновили. Через те, шо Чонгук сильно вдарився головою, йому зараз все зашивають і вправляють.

🐯— Дякую...
Сидівши на дивані спостерігав за хлопцями,які намагалися все дізнатися про Чонгука. Техен вже нічого не думав,він лише покачувався на дивані від нервів і дивився на годинник.

Хосок з Намджуном підійшли до Техьона.
🐹 — Все буде добре..
🐨— Він впорається..

Техен не відлипав очей від годинника.
🐯— То що з ним? Все ж добре?
Повернувся до хлопців,лише бігаючи очима то на Намджуна,то на Хосока.

🐹— Поки що так...
Чонгука довго не вивозили з операційної. Вони вже там годину і ніяких відомостей, після допиту Хосока і Джуна, немає.

Як тут різко відкриваються операційні двері і звідти вивозять Чонгука з капельницями і апаратом, щоб Чон міг дихати.

Техен вже схопився за голову і покачувався туди сюди,час від часу поглядаючи на годинник.
🐯— Все буде гаразд...все обійдеться...с моїм зайченятком все буде добре!
Казав собі під ніс заспокійливі слова,потроху сходячи з глузду. Але він не встиг зійти з глузду як тут шум дверей,каталки і лікарів. Техен швидко підскочив і побіг до Чона.

Намджун з Хосоком теж підскочили і підбігли до каталок.
🐨 — Як він?
Л: — Операція пройшла успішно.
У Намджуна аж відлягло, з його малим братом все добре. Хосок видихнув повітря і чуть би не поліз обіймати того лікаря.

Техен не слухав що ті говорили,він лише розглядав хлопця з ніг до голови. Те підійшов ближче до хлопця,взяв того двома руками за обличчя і дивився на нього,сльози капали з очей Те прям на сплячого Чона.
🐯— Зайченятко... прокидайся...