Вігукі +18💜

💜21💜

Чонгук хмикнув, покопався в голові і згадав.
🐰— Можна..
На нього цей милий голосок не подіє, він точно чує як той кашляє.
🐰— Замість таблеток, можна зробити укол.
Він всміхнувся і почав вичікувати, що вибере Техен.

Від слова «укол» в Техена очі стали по 5 копійок.
Не довго думаючи він швидко все закинув у рот і запив це огидним чаєм.
🐯— Кхе кхе..як же це ужасно...
Кривившись хлопець,зрозумів що на нього не подіяв цей милий голос..
🐯— Я не достатньо милий мабуть....
Сказав тихо собі під ніс.

Чонгук тихо поржав собі під ніс, насправді в нього не було уколів, це він так прилякав малого.
🐰— Ти милий і я майже здався, але твоє здоров'я важливіше.
Чонгук потрьопав його волосся і встав у весь зріст.
🐰— Спи у моїй кімнаті, вона найтепліша з всіх.
Потягнувся і направився до свого кабінету. Намджун, щось йому кинув, тоді коли він робив чай. Тому, щоб швидше зі всім розібратись, він трохи позависає в ноуті.

💭Що? Він чув що я сказав? 💭
🐯— А ти де будеш спати?
Техен був засмучений,коли зрозумів що Чонгук піде від нього,а він залишиться один. Прям як у себе вдома.

Чонгук зупинився і розвернувся до нього.
🐰— Я за ноутбуком, якщо хочеш можу побути тут.

🐯— Будь ласка..
В нього аж настрій піднявся. Техен ліг у постіль,укутався і чекав на Чонгука.

Чонгук зайшов до свого кабінету, взяв ноутбук. Зайшовши назад, він порозмишляв ще трохи і вирішив зробити все потім.
🐰— Хочеш глянути фільм?

🐯— Угу...
*кхе..кхе*
🐯— До речі,ти не бачив мій телефон? Мені не дзвонили?
Почав оглядати тумбочку,ліжко. Нічого там не було,крім гидкого чаю.

Чонгук зупинився і почав хмуритись. Він тримав його телефон у руках, але коли..і де?
🐰— Машина!
Він вийшов з кімнати і швидким кроком направився до гаражу. Все таки телефон так і лежав на передньому сидінні.
🐰— Все таки тут...
За декілька хвилин Чонгук вернувся в кімнату.
🐰— Ось!

🐯— О,дякую!
Почав ритися в телефоні,дивитися хто йому дзвонив.
🐯— Дідько! Цее Джин...що він хоче вже від мене...
Сказав собі під ніс тихо.
Почав набирати
*гудки,гудки,гудки*
🐯— Не бере?
Говорить сам з собою.

Чонгук максимально тихо поводився. Сів на ліжко біля Техена. Відкрив ноутбук, включив ноутбук,пошукав якийсь фільм.
Вирішив глянути, що йому кинув Нам, швидко пройшовся очима. Відписав йому, що зробить завтра і закрив з ним вкладку.

Джин одразу передзвонив Техену.
🐹— ТЕХЕН! Ти де шастав весь вечір? Я тобі вже скільки дзвоню,ніхто не бере! Ти сьогодні потрібен був нам. А ти ось так вирішив з нами поступити?!?
Всю розмову Джин кричав у трубку.
🐯— Джин...Д..Джин..вибач..я не міг,я дуже погано себе почуваю..вибач..
Він розумів що йому хана,він дуже боявся коли на нього піднімають голос,він надіявся щоб його взагалі не вигнали з цієї роботи.
🐯— Джин вибач будь ласка...
Джин не міг заспокоїтися,він дуже ненавидів Техена,але завжди оставляв його,тому що він працює на совість.