Вігукі +18💜

💜52💜

Чімін сидів на дивані,дивився телевізор,як тут на всю кімнату роздався дзвінок телефону. Він узяв трубку,але був незнайомий номер.
🐥— Так? Я слухаю вас! Ви хто?
Питаючи вийшов на балкон,подихати повітрям.

Чонгук сів в офісне крісло, яке розташоване біля столу.
🐰— Привіт..це хлопець Тете, Чонгук.
Він трохи помовчав і продовжив.
🐰— Я тебе не відволікаю?

🐥— Ах,Чонгук! Привіт!
Радісно відповів у трубку Чімін.
🐥— Ні,все добре,ти щось хотів?Щось сталося?

🐰— Можна і так сказати..
Чон штовхнув язика в щоку.
🐰— Можливо це не правильно з мого боку, але я не хочу на нього давити...Чому він боїться приймати таблетки?
Чонгук серце завмерло в очікуванні відповіді.

🐥— Ох...
Чімін вперся на перила,тяжко видихнувши у трубку.
🐥— Це дуже болюча тема...не впевнений що можу без дозволу Техена розповідати...

Чонгук прикрив очі.
🐰— Розумію...я сам боюсь піднімати цю тему...
Чон видихнув повітря з легень і продовжує говорити:
🐰— Раз підняв цю тему, так його аж передьорнуло...і зараз йому погано, але ліки він відмовляється приймати..

🐥— О,навіть так?
Здивовано крикнув у трубку.
🐥— А що з ним?

🐰— Після того, як я його забрав...він захотів ще випити, я його попередив, що на ранок буде боліти голова, але п'яненький Техьон не послухав.
Чонгук замовк на секунду, згадуючи ванну і кухонний стіл, прокашлявся.
🐰— На ранок голова в нього тріщить, але він всяко відмовляється випити таблетку..
Зараз він заснув..

🐥— Ох,Техена...Добре хоть що зараз він спить.
Чімін завжди переживав за Техена,вони друзі ще з саду,тому знає про того все.
🐥— Ну ти його зможеш зрозуміти,як тільки узнаєш цю історію.

Чонгук потер переносицю і встав з насиджиного місця. Покрокував по кімнаті і підійшов до вікна.
🐰— Мені так нехочеться його заставляти приймати ліки...Я розумію ти не можеш розказати цю історію, через яку Тете боїться..

🐥— Розумію тебе,без ліків зараз вилікуватися важко.Так вибач,але це повинен лише Техен розповісти... Я можу прийти до вас ввечері,підтримаю його,допоможу щоб ти дізнався просто.

🐰— Я буду радий, якщо ти прийдеш...
Чонгук посміхнувся і дивився на гарне ранкове сонце.
🐰— Якщо він захоче, то розкаже мені, я надіюсь, що в нього перестане боліти голівка..

🐥— Добре,я прийду та зателефоную,щоб відкрили мені,тільки адресу дай.
Вийшов з балкону та пішов знову до дивану,сів у теж саме положення.
🐥— До вечора,доглядай там за ним.
Скинувши трубку,продовжив дивитися телевізор.

🐰— Догляну..
Чонгук швиденько кинув Чіміну адресу. Відповів на повідомлення Намджуна, той запитав чи не хоче він випити. Чон послав його. Намджун не обідився. Правда не ображається на Чона, але запам'ятав. Чонгук вимкнув ноутбук і пішов до кімнати, подивитись, як там Тете.

Техен вже лежав на бочку,скрутившись як кішка. Іноді перевертаючись з боку на бік.

Чонгук зайшов в кімнату і заліз до Техьона в ліжко.
🐰— Тигринятко..
Ледь ворушачи губами, поцілував хлопця в чоло.

Техен міцно спав,він нічого і нікого не чув. Коли у Техена настав час перевертатися,він вирішив закинути ногу та руку на поряд лежачого хлопця.

Чонгук завмер, щоб не розбудити хлопця. Всміхнувся і ніжно почав перебирати волосинки на голові хлопця.

Техен вже почав часто крутитися,туди сюди,як тут прозвучав дзвінок у двері. Те підпригнув схопившись за голову,побачивши що за вікном вже темніє,зрозумів що вже вечір і він довго спав. Подивився,що Чонгук спить,тому тихенько встав з ліжка,та пішов на перший поверх.

Привітики)🤭 Як вам цей фф? Я бачу як деяким подобається,але де мої ⭐️?🤣 Я ж теж люди,мені потрібна мотивація,а як вона може бути,коли ви не ставите зіроньки? 🥹 Я вам кажу,цей фф ще буде писатися і писатися,тому ті хто не підписані ще на мене і не добавили цей фф до себе. ШВИДЕНЬКО РОБІТЬ ЦЕ ВСЕ! 🥰 Гарного вам дня,та читання💜