Вігукі +18💜

💜55💜

🐰— Тигринятко моє рідненьке..
Чонгук впився губами в щоку хлопця. Руками пригортав поблище до себе і з подякою дивився то на Чіміна, який підтримував його хлопця, то на Техьона, який насмілився все розказати.

🐯— Саме тому я не переношу ці таблетки...пробую завжди обійтися без них.
Трохи тримаючись за голову,обійняв Чона,а потім піднявся ще й Чіміна обійняв.
🐯— Чімііііііі....
🐥—А мене то навіщо?
Чімін посміявся і теж обійняв заплаканого  Техена.

Чонгук з ніжністю погладив по спині хлопця.
🐰— Тигринятко, я знаю, що тобі важко, але давай все таки ти вип'єш таблетку? Поряд буду я і Чімін..

Те подивився на Чона,а потім на Чіміна. Він досі боявся це робити.
🐥— Так,Чонгук,може тебе потримати за руку,щоб було не так страшно.
🐯— Добре...
Видихнувши опустив погляд на підлогу.

Чонгук протягнув таблетку і воду. Він приобняв хлопця за плечі, притискаючи хлопця до себе.
🐰— Все буде добре..
Ніжно поцілував у вісок.

Те взяв таблетку закинув її до рот,але швидко майнув в очах той вечір,він швидко виплюнув її собі у руку.
🐯— Кхе..кхе.. не можу...ні...
У Техена почалась паніка,він почав крутити головою і дуже сильно відкашлюватися.
🐥— Техена...Ну уяви що це цукерка.

Чонгук закинув таблетку собі в рот і відпив трохи води. Поки Техьон говорив з Чіміном, чоловік скористався моментом і впився в його губки. Зразу проникаючи язиком в середину. Нахилив голову Техьона під кутом, таблетка плавно перекотилась по язику у ротик хлопця.

Схопившись за плечі Чона,почав відштовхуватися,але вже було пізно,Те вже ковтнув таблетку з водою. Відсторонившись він почервонів і стоячи у ступорі дивився на хитрого Чона. Йому було стидно,Чімін спостерігав за цим.
🐥 — Хахаха,Чонгук,а ти красень! Швидко зреагував.

Чонгук хмикнув і притягнув хлопця до себе блище, шепочачи йому у вухо «коли Чімін піде, вилизаю тебе всього» чмокнув і відсторонився.
🐰— Чімін, може ти хочеш щось? Чай? Каву? Вино?

Від слів Чона,Те ще більше почервонів і підняв голову,щоб подивитися на цього безсоромного Чона. Але переключився на Чіміна.
🐥— Та ні дякую,мабудь вже піду до дому. Залишу вас голубчики.
🐯— А може все ж хочеш чогось?
Спробував зупинити Чіміна,щоб той зміг спокійно посидіти.

🐰— Так, лишись, а то ми якось не дуже гостинно тебе прийняли.
Чонгук теж наполіг, щоб той лишився. Як не як він друг Техьона і він їм дуже допоміг.

🐥— Ах ну добре хлопці...залишусь! Я би зараз обрав вино,але не хочу дражнити Техена,тому давай мені просто чай.
Техен зрадів що той залишиться з ними. Він відбіг від Чона і побіг до Чіміна у обійми.
🐯— Ти правильний вибір зробив!
Посміхнувся Чіміну,повернувся на Чона і показав язик тому.

Чонгук засміявся собі в кулак і пішов робити всім чай. В думках майнуло, що він всеодно вилижить свого хлопця. Поки чайник кип'ятився, Чон поставив, на міні столик в залі, тарілочки з печивом і цукерками. Незабаром вже був готовий і чайок.

Техен сидів з Чіміном і розмовляв о універі,що там нового і тд. Ось Чонгук вже несе гарячий чай. Техен задивився на свого хлопця,не міг відірвати очей який він все ж красивий.
🐥— О,дякую Чонгук!

🐰— Завжди будь ласка.
Чонгук підморгнув Чіміну і поставив перед хлопцями чашки з чаєм.
🐰— Йду ще свій принесу..

Побачивши як Чонгук підморгув Чіміну,Те це зовсім не сподобалося,але вирішив на цьому не зациклюватися.
Техен вирішив сходити у кімнату та взяти телефон.