Випивши води,Те деякий час ще розмірковував що він зробив не так і чому Чон так грубо тому відповів.
🐯— Ех...тяжко згадати..
Схопившись трохи за голову,Те просто вийшов з кухні і направився до кімнати,але зіткнувся з Чоном.
🐯— Ой...вибач...задумався трохи..🐰— Нічого.
Як ні в чому не бувало пройшов мимо, пожавши при цьому губи.
🐰— Випий таблетку від голови.
Після алкоголю на ранок важко. Чон це знає. Хоч він і ображений, але кохає і хвилюється.🐯— Я...таблетку...
Техен з радістю випив би таблетку,але без Чона,Техену було складно пити їх,тому він вирішив не пити її.
🐯— Зайчику....?
Те послідував за Чоном і схопивши його руку подбіг до нього.
🐯— Щось сталося? Ти грубо мені відповідаєш і не дивишся на мене зовсім. Я щось не так зробив вчора?Чонгук акуратно забрав зі своєї руки, маленьку ручку Тете.
🐰— Стараюсь дотримуватись твого права.
«Сам ж не хотів мене бачити..»
Чонгук підійшов до аптечки і витягнув потрібні йому таблетки. Налив склянку води і поставив їх на стіл перед Кімом.
🐰— Випий.🐯— Н..Не..не буду,дякую...
Сумним голосом пішов з кухні,тримаючись трохи за голову.
🐯— Що це з ним? Чому він так зі мною? Яке ще «право»? Що вчора сталося...
Зайшовши до кімнати,Техен ліг на ліжко і почав втикати в стелю.Чонгук потер переносицю, його вже все почало нервувати і злити. Він рвано видихнув і пішов на терасу. Сів на крісло і розкинув ноги вбік, став по трошки заспокоюватися.
В голову Техена почало потрапляти багато запитань,він вже не витримував і тому почав плакати. Він вирішив все ж піти до Чона і все вияснити,тому вставши з мокрими очима з ліжка,почав йти,шукаючи Чона по всьому дому.
🐯— Ну де ж ти...він не міг піти ж?
Тихенько сказав собі під ніс. Те зайшов до кабінету і побачив знайому маківку,яка стирчала за вікном. Він почав наближатися до хлопця,який сидів на терасі. Підійшовши хлопець почав ще сильніше плакати і викладати всі запитання.
🐯— Чч...Чому ти так зі мною? Що я не так зробив?Чонгук дьоргнувся від неочікуваності. Він машинально розвернувся лицем до Техьона, який подав голос. Його хлопчик..плаче..? Через нього? Чонгук не на жарт розхвилювався. Підскочив і підбіг до хлопця, почав змахувати сльозинки, які скочувались по щоках.
🐰— Ей, маленький? Що таке..? Щось болить?🐯— Ч...Чому ти так зі мною...я тобі набрид? Я...я...
Починаючи ще сильніше плакати,Те трохи бив хлопця до груді.
🐯— Чому ти так грубо мені відповідаєш...не поцілував навіть зранку...що вчора було? Я щось вчора зробив не так?Чонгукове серце безмежно ниє, рветься на куски. Він притягнув в притул Техьона до себе, почав заспокоювати його.
🐰— Не плач.
Чонгук тільки зараз зрозумів, що Тете був випившим. Тільки зараз зрозумів, що лишив свого Тигринятка самого. Він повний придурок..
🐰— Пробач..🐯— Що я вчора такого наговорив? Що вчора сталося такого,що ти зараз мене відштовхуєш? Я тобі не потрібен?
Хникаючи підняв голівку,схопившись своїми руками за руки Чона,заплаканими очима почав дивитися на свого хлопця.
🐯— Я вчора погано себе поводив?Чонгук притулив свого коханого до своєї груді. Притискав до свого тіла, старався заспокоїти Тете.
🐰— Ну ну, маленький..ти просто напився..🐯— Що я вчора такого наговорив.... що сталося,що я тебе образив?
Хникаючи обійняв міцно хлопця,слухаючи стукіт його серця.
🐯— Вибач мене..вибач...за вчорашнє ...🐰— Вибачаю
Міцно притиснув його в своїх обіймах. Серце шалено колотилось, як він міг так поступити з своїм маленьким Тигринятком.
🐰— Тете і ти мене пробач, я не мав так ставитись..🐯— Ні...ти не винний...напевно...
Те не розумів за що Чон вибачається,якщо тільки Те випив тоді.
🐯— Чон...розповіси будь ласка,що трапилось вчора....прошу...
Те відсторонився і подивився на хлопця.🐰— Нічого..
Чон не хотів розказувати, він сам не розумно вчинив. А якби Техьон собі нашкодив? Що б тоді сталось? Чонгук навіть думати про таке не хоче.
🐰— Це все був алкоголь..🐯— Ну прошу...мені потрібно знати...
Надувши губки придвинувся до хлопця,досі дивлячись в очі.
🐯— Все було так жахливо?🐰— Та ні..це я просто псіханув..
Це так і було, Чонгук не витримав і просто пішов. Не залишився з хлопцем. Залишив його на самоті..
🐰— Ти...просто захотів, щоб я пішов🐯— І ти пішов....?
Те витер мокрі оченята рукою.
🐯— Ти не винний зайченятко... ти мене послухався,ось і все... не звинувачуй себе будь ласка...
Хлопець обійняв Чона,поглажуючи спину того,вдихнув повні груди свіжого ранкового повітря.🐰— Я не мав йти..
Чонгук трохи відсторонився від хлопця і жалісно дивився в оченята коханого.
🐰— Пробач..я щей грюкнув дверима..🐯— Зайчику...ну ти ж не просто так це зробив...
Те підійшов знову і взяв хлопця за руки.
🐯— Сонечко моє...можливо я чимось тебе роздратував,тому ти так і поступив...
ВИ ЧИТАЄТЕ
Вігукі +18💜
FanfictionЦе буде великий фанфік(дуже),в якому буде як радісно,так і сумно за персонажів. Він +18,але знаю,що це нічого не значить 🤭.