Вігукі +18💜

💜34💜

У Чонгука серце знову бешено закалатало. Він довольно посмішкою почапав, щоб теж сісти в машину. Нахилився, щоб взяти Тані, радісно потер свою грудь.
🐰— Зайчику..?
Хмикнув і сів за кермо.
🐰— Тигринятко, як себе почуваєш?

Дивлячись на задоволене обличчя Чонгука,Техену теж ставало тепло на душі.
🐯— Голова трохи болить,а так все гаразд.
Протягнув руки Чону,щоб той дав йому Тані у ручки.

Чонгук передав, Техену, Тані.
🐰— Скоро будемо дома, можеш поки поспати.
Чонгук плавно виїхав із стоянки і направився до дому. Час від часу поглядуючи на Техена.

🐯— Угу..
Гладячи Тані почав засинати. Чон так добре водив машину,що Техен бачив вже десятий сон.
*кхе..кхе*
🐯— Мм..зайченятко...люблю..
Трохи посміхнувся.

Чонгук тихо засміявся, від такого милого Тигринятка в нього дах їхав. Не забаром вони вже були біля будинку Чона. Чоловік заїхав в гараж і акуратно забрав Тані з рук Техена. Відкрив двері і випустив з рук песика. Підійшов до пасажирського місця і присів біля Техена. Погладив сплячого холопця по волоссю і легко взяв того на руки.
🐰— От так, моє маленьке Тигринятко..

*зігнув*
🐯— Ми вже приїхали?
Обняв Чона за шию,тим самим притримуючи себе.
*кхе..кхе*

🐰— Так..
Чонгук посадив Техена на пуфік збоку. Нашвидкоруч розувся і почав знімати з Тигринятка взуття.
🐰— Кицюня, ти шось дуже кашляєш, давай ще раз сироп вип'ємо.

Техен зробив вигляд,що він нічого не почув.
🐯— Тан,Тані...йди сюди.
Тані підбіг до Техена і пригнув на коліна.
🐯— Мій хлопчик...
Щасливо посміхнувся.

Чонгук помахав головою і поставив взуття збоку. Трошки розтер ножки Техена.
🐰— Давай, ходи сироп вип'ємо і підемо спати.

🐯— А що буде як випʼю?
Техен піднявся з пуфіка і пішов у сторону кухні.
*зігнув*

🐰— Відшльопаю!
Жартома кинув Чонгук і почав шукати ліки. За пару хв, він їх знайшов.
🐰— Оп, от вони!

🐯— Нуу..таке мені не дуже..
Те спостерігав як Чон шукає ліки. Коли він побачив що той вже знайшов,Те тихенько побіг на другий поверх.

Чонгук обернувся, а Техена вже нема. Він нахмурився і пішов на другий поверх.
🐰— Тигринятко, ти дуже сильно кашляєш, потрібно випити ліки!

🐯— Та що ти такий правильний весь.
Кричить з кімнати,видаючи себе.

Чонгук хмикнув.
🐰— Техьона, ходи сюди, поки я реально тебе не відшльопав!
Чонгук почав трохи нервуватись, він переживає, а від нього щей тікають.

🐯— Не хочу..
Те сховався у кімнаті Чона з Тані разом.
*кхе..кхе*

Чонгук піднявся на другий поверх, розирнувся навкруг і побачив відкриті двері.
🐰— Техен, я чую як ти кашляєш, тобі потрібно приймати ліки, щоб швидше одужати!

🐯— Ахххх...
Те вийшов з кімнати з Ентаном.
🐯— Ну чого ти такий!...Не потрібно бути таким серйозним...
Тупнув ногою і подивився на Чона.

Чонгук поманив того пальцем до себе.
🐰— Ліки!
Чонгук стояв нахмурений, а в руках тримав сироп.

Те вихопив з руки ліки та сироп і почав пити їх. Випивши він різко розвернувся і почав йти до кімнати.
*кхе..кхе*

Чонгук довольно махнув головою і пішов за Техеном, який тепер сердеться на нього.
🐰— Тигринятко..
Він промовив «Тигринятко» дуже ніжно, взяв його за руку і обернув лицем до себе.

Те не дивився на нього. Він сердився на Чона. Лише повернув голову у бік і дивився на стіну.

🐰— Техен..
Чоловік взяв личко у свої руки,великим пальцем провів по вилиці юнака.
🐰— Не сердься на мене...
Поцілував у щоку, сердитого комочока.
🐰— Я ж хвилююсь за тебе.

Техен все одно сердився,він розумів що той хвилюється,але все ж стояв на своєму.
🐯— Угу.
Вирвався з рук Чона,і пішов до кімнати.

Чонгук прикрив очі і потер руками переносицю. Простояв там хвилину-дві і пішов за Техеном.
🐰— Тигринятко, не злись..
Чонгук підійшов до того і обійняв хлопця ззаду.

У хлопця мурахи пішли від того що його обняли зі спини.
*кхе..кхе*
🐯— А якщо я буду злитися?