Чонгук вже кипів. Він заліз на ліжко, відібрав у Кіма телефон і швирнув його на підлогу. Схватив хлопця за ляшки і грубо потягнув до себе. Виходячи так, що Техьон попою впирається в його член. Руки Техьона, чоловік взяв у свої окови над головою хлопця, не даючи і шансу на відступ. Нахилився лецем до обличчя Техьона.
🐰— Пташеня...я кохаю тільки тебе, затям собі це..
Низьким голосом і з'ярими очима, Чонгук вдивлявся у ці чарівні очі Кіма.
🐰— Де я мацав Чіміна? Мм? Я його рухав? Рухав, як зараз тебе?Від такого положення,Те весь почервонів,щоки,вуха. Від страху він ковтнув гучно і дивився на ці розлючені очі Чонгука,які зараз вибухнуть від злості. Техен його довів до такого стану.
🐯— Ти...ну ти...ні..
Повернув лице у бік щоб не дивитися на хлопця,бо йому вже ставало стидно.🐰— Ось, я його не рухав..
Чонгук перемістив дві руки Техьона, в одну його, все ще тримаючи їх над головою. Пальцями підцепив підборіддя хлопця, заставляючи того дивитись на нього. Чоловік важко видихнув і поцілував Техьона в губки.
🐰— Тигринятко, мені ніхто, крім тебе, не потрібен.🐯— Угу...
Відводячи очей,прикусував нижню губу питаючись вирватись з під навислого хлопця.
🐯— Відпусти мене...
Тихо поворушив пухкими губами.Чонгук єхидно посміхнувся і наставив губки дудочкою.
🐰— Чмокни і я відпущу тебе.
«Напевне» так і не прозвучало в голос.Техен проігнорував хотілки Чона і продовжив спробу виривати руки,дригаючи ногами по ліжку.
🐯— Відпусти мене.Чонгук зціпивши зуби, міцніше придавив Техьона до ліжка. Чоловік розвів ноги хлопця, розміщуючись між ними і повністю накриваючи своїм тілом, його тіло. Руки Техьона задрав повище.
🐰— Тигринятко...
Рикнув Чонгук на свого маленького Тигринятка.😳— Що ти робиш? Ти важкий!
Кричачи на всю кімнату,дивлячись у бік на вікно.
🐯— Слізь з мене.
Повернувшись подивився на хлопця.Чонгук послухався коханого не до кінця. Трохи привстав з Техьона, даваючи йому нормально дихати.
🐰— Техьон, що не так? Чому ти тікаєш від мене?🐯— Все так!
Видершись з під Чона,сперся знову на спинку ліжка,підтиснув коліна,перебираючи ручками.
🐯— Я ревную тебе...ось і все.🐰— Боже, моє ти миленьке кошеня.
Чонгук посміхнувся і сів біля свого Тигринятка. Чонгуку дуже лестить, можливо це і не правильно, але всередині нього все розплавляється.
🐰— Я кохаю тебе..
Він ніжно потріпав хлопця по волоссю і дав собі помітку «не виводити Техьона на ревнощі, бо будеш ходити на розплавленому металі»🐯— То ви чого з Чіміном лапали друг друга?
Перебираючи пальцями повернувся до Чона обличчям і поглянув в карі очі.
🐯— Мм?Чонгук не вимушено посміхнувс.
🐰— Тигринятко, ми просто говорили і ні я, ні він не лапали один одного.Тепер Чонгук трохи нахмурився, він часто хмуриться. Куди не заглянь, завжди він з насупленими бровами.
🐰— Мені потрібен тільки ти, як я вже казав..🐯— Угу...
Вставши з ліжка,вийшов з кімнати пішов на кухню,попити води. Взяв склянку і набравши воду,випив.Чонгук попрямував за Техьоном, дивився за кожним його рухом,як він бере склянку, набирає воду, п'є її.
🐰— Тигринятко, ти ще сердишся на мене..?Випивши одну склянку води,Те налив ще,почавши пити,подивився на Чона,який задав тому запитання. Він не міг відповісти тому просто моргнув «так» і продовжив пити воду.
Чонгук видихнув повітря і підійшов ближче до хлопця.
🐰— Що мені зробити, щоб загладити вину?
Здається він тепер розуміє значення вини, він готовий вибачатись перед цим хлопцем, хоч завжди, навіть якщо ні в чому не винен.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Вігукі +18💜
Fiksi PenggemarЦе буде великий фанфік(дуже),в якому буде як радісно,так і сумно за персонажів. Він +18,але знаю,що це нічого не значить 🤭.