🐰— Тигринятко.. У Чонгука знову серце не намісці від такого погляду. 🐰— Сонечко, я тобі все дам, куди захочеш відвезу, але будь ласка прийми ліки.
🐯— Ах!...дооообре... Техен виліз з обіймів Чона і протягнув руку. 🐯— Давай вже сюди ці довбані ліки!
Чонгук вклав йому в руки ліки, а в іншу руку воду з графіна. Також він в руках тримав сироп. 🐰— Молодець, Тигринятко!
Через ненависть почав пити всі ці ліки. 🐯— Все.. Подивився очима на Чонгука,котрий дивився на того щоб він справді випив ліки.
🐰— Ще сиропчик. Він всунув тому в руки баночку і став чекати, поки він і це вип'є.
Те закотив очі і випив швидкими ковтками цей сироп. 🐯— Коли це нарешті закінчиться... *кхе...кхе* 🐯— Чонгук! Ти покійник. Почав йти у сторону Чона.
🐰— Коли одужаєш. Чонгук почав відходити від злого Техена.
Чонгуку вже нікуди було йти,він сперся об стіл. Техен став впритул до Чона. 🐯— Тигринятно?... Сонечко?....хто ще? В нас дуже швидко все розвивається. Це взагалі нормально? Що це таке? Із-за того що ти знайшов мене хворого,все і пішло ось так...
Чонгук сперся об стіл,він спокійно вислуховував Техена. Він нічого не казав, просто слухав. В середині нього загризлась вина, якщо Ві не хоче, він і пальцем його не торкнеться, та що там, якщо він не захоче, щоб Чон на нього дивився, він і не буде. 🐰— Техен, ти не хочеш? Ти хочеш припинити бачитись? Що не так Ві?
🐯— Мм? Техен подивився на Чона. 🐯— Уже пізно припиняти...пізднооооо *кхе..кхе* Відвернувся щоб не кашляти на Чонгука. Тихо собі під ніс. 🐯— Мені подобаєшся ти та твоє Тигринятко... *кхе...кхе*
У Чонгука камінь з серця полетів. Він нахилився вперед до Техена, зачепив пальцями підборіддя хлопця і вдивлявся в оченята хлопця. 🐰— Тигринятко.. Він це сказав так ніжно, наскільки взагалі зараз був здатний говорити, вся ситуація подих забирала.
Серце почало так колотати,що він думав зараз помре. Погляд Техена падав тільки на Чона. 🐯— Ммм? 💭Чому він таким голосом прекрасним це сказав...як такий хлопець взагалі мене в той вечір збив з ніг на роботі.💭
Чонгук вдивлявся в ці чарівні очі, які заворожили його з першого разу. Він зменшив їхню відстань один від одного, припав до його вуст і ніжно ніжно хотів передати все, що зараз відчуває.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Техену вже нічого було витрачати. Він просто відповів Чону на цей дуже ніжний і солодкий поцілунок. Техен наче впав у рай. Йому стало так добре,що аж ноги почали підкашуватися,але через декілька хвилин в нього вже не було чим дихати,тому цей прекрасний поцілунок був розірваний. 🐯— Аххх... Почав жадно поїдати повітря,якого йому не хватало. *кхе..кхе* Після кашля до Те дійшло,що він міг і Чона так заразити.
Чонгук обвів своїми руками талію Техена, блище підсуваючи того до себе, хоча куди ще блище? Він знову нахилився до личка Ві і почав його розціловувати, носик, віски, щічки, чоло, найбільше приділяв увагу губкам. 🐰— Тигринятко~, який же ти солоденький! Чонгукове серце відбиває удар за ударом, гопака затанцювало. Він взяв ручку Техена і приклав до своєї груді, де бєшено б'ється серце.
Техен слухав ці прекрасні стуки сердечка. Хоча в самого також билось,а може ще швидше. Але він не хотів заражати Чонгука,тому своїми лодонями прикрив рота. 🐯— Вибач...але тобі хворіти не потрібно. Поцілувавши в щічку обняв його дуже міцно.
