🐯— А хто це? Бам...
Те почав навіть хвилюватися. Він не розумів хто такий Бам. Він взяв Ентана на руки і підійшов до Чона.
🐯— Хто такий Бам...?🐰— Песик, такий хорошенький..
Чонгук відчував вину, що розлучився зі своїм домашнім улюбленцем. Але через завал з тобою і тою аварією він не зміг його забрати.🐯— В тебе теж є песик?
Те заспокоївся,він був радий,що в того теж є собака.
🐯— А чому тут вдома його немає?🐰— Через те, що на роботі було багато проблем, прийшлось віддати його батькам.
Чонгук трохи порозмислював і дійшов до виводу, що забере Бама, коли вони приїдуть до батьків на сімейну вечерю.
🐯— Ми його заберем,обовʼязково... тільки не сумуй...
Сів навпочіпки,поглажуючи коліна хлопця,дивиться прямо в очі.Чонгук притягув хлопця до своїх губ. Ніжно чмокнув того і пройшовся носом по вилиці хлопця.
🐰— Треба зараз заїхати і забрати твої речіТе поклав руку хлопцю на щоку.
🐯— Угу... а потім до тебе на роботу...
Те поставив Тані на підлогу і пішов на кухню попити води.🐰— Таак, я дещо перевірю і дам вказівки робітникам..
Чонгук штовхнув язиком в щоку, зачесав волосся вбік, щоб не було так видно шраму.🐯— Добре,зараз попʼю і можемо їхати...
Те налив води у чашку і випив. Поставив чашку назад,пішов до вхідних дверей взуватися.Чонгук швиденько взувся і вийшов з хати, чекаючи свого милого Тигринятка. Шось тихенько муркотів і підспівував собі.
🐰— Лалалала.Те взувся,попрощався з Тані і вийшов з дому.
🐯— Мій улюблений співак стоїть. Ти чого не в машині?
Те підійшов до нього і стояв навпроти.Чонгук дьорнувся від неочікуваності. Погладив свого хлопця по маківці і потягнув до машини.
🐰— Тебе чекав..🐯— Ти мені під вікном серенаду співав?
Почав сміятися сильно поки залазив у машину.Чонгук склав губки в дудочку, аби не заржати в голос.
🐰— Звичайно!
Максимально серйозно промовив Чон.Від серйозного обличчя Чона,Техену стало ще смішніше. Він сміявся на всю машину,в нього з очей аж сльози пішли.
🐯— Розсмішив так розсмішив мене.Чонгук радувався, що його малий так весело сміявся. Він виїхав на своєму любимому чорному джипі і поставив все на сигналізацію.
Техен спостерігав що за вікном,поки вони їхали,іноді поглядаючи у телефон. Він іноді залипав прям у телефон.
Чонгук включив тихенько музику і в такт неї махав головою. Незабаром вони вже приїхали до дому його хлопця. Чонгук припаркував машину і заглушив мотор.
🐰— Оп, ми приїхали .Відірвавшись від телефону,Техен підняв голову і побачив свій будинок.
🐯— О,справді,дуже швидко.
Посміхнувшись витягнув ключи,виліз з машини і став чекати Чона.
🐯— Так,нам треба на другий поверх.
Сказав Чону і взяв того за руку.Чонгук виліз з машини і потягнувся. Техьона взяв того за руку і попрямував до входу під'їзду. Чонгук ж йшов за ним.
🐰— Я думав, ти вище живеш..🐯— Ну... я живу на другому...
Посміхаючись відкрив двері і почав підніматися по сходах на другий поверх.
🐯— Ще трохи.
Ось вони вже стояли біля його двері,він вставив ключи і відкрив їх.
🐯— Проходь...
Те пропустив хлопця першого зайти до його квартири. Вона була дуже маленька,та і зовсім не така як у Чона навіть кімната. Але у квартирі Техена завжди було дуже комфортно.Чонгук зайшов у милу квартирку Техьона і швиденько розувся.
🐰— Миленька квартирка.
Чонгук з цікавістю все роздивлявся і чекав якихось вказівок, щоб допомогти хлопцеві.—————————————————————————
Всім привітики🤗 Я дуже вибачаюсь,що заставила вас чекати так довго проду😅. Це життя,навчання проблеми та натхнення якось не було,але я постараюся продовжити кидати вам нові глави)🥲💜 Гарного читання,дня або вечора🥹💜
ВИ ЧИТАЄТЕ
Вігукі +18💜
FanfictionЦе буде великий фанфік(дуже),в якому буде як радісно,так і сумно за персонажів. Він +18,але знаю,що це нічого не значить 🤭.