Вігукі +18💜

💜67💜

🐯— Ну ще трохи...прошу...все одно не зможу заснути..
Погляд Те був ну дуже милий,як кошенятко.

Лікар здався, накинув аж на голову хлопця ковдру, аби той так не дивився на нього. Ну точно копія його сина. Махнув йому рукою і вийшов з палати.

🐯— Дякую,лікарю!
Те провів знову поглядом лікаря до дверей,краще накинув ковдру на себе і сів знову дивлячись на Чона. Так пройшло день дві години як він дивився на хлопця не відриваючи очей.
За вікном вже світало,а Те вже засинав,він поклад голову поряд з рукою Чона,і вже нарешті заснув,а рука його досі тримала хлопця.

Чонгук виспався. Але голова гуділа, немов він був на якійсь тусовці і от настав ранок з будуном. Він повільно розплющив очі. Їх поразив білий колір. Все було біло. Він покрутив затікшею шиєю і старався зрозуміти де він.
🐰— Я в лікарні?..
Ледь чутно прошепотів чоловік.
Він підняв руку до очей, помітив різні крапельниці, які були під'єднанні до цієї ж руки. Руку він назад опустив, але цього разу не на ліжко. А на шось дуже ніжне. Він опустив очі на те саме ніжне і випав з життя. Там лежала чиясь голова, така до болі знайома. Серце важко потягнуло,а голова почала сильно боліти.
🐰— Ммм, чорт..

Те прокинувся від того,що почув щось. Він підняв голову і швидко прокинувся.
🐯— Зайчику? Ти як? Щось болить?
Почав допитувати Чона,він був дуже радісний що Чон прокинувся нарешті.

Чонгук поняття не мав, хто зараз перед ним стоїть. Допитує і хвилюється за нього. Він нічого не розумів.
🐰— Зайчику?...

🐯— Так! Ти мій зайчик,а я тигренятко...
Ця поведінка Чона,хлопцю не дуже сподобалась. Він надіявся,що Чон просто шуткує над ним.

Чонгук лежав в повному шоці. В голову нічого не лізло.
🐰— Твій зайчик?... Тигринятко...? Я взагалі де..?

🐯— Ти зараз в лікарні...ти попав у аварію...Ти нічого не памʼятаєш?
Те вирішив присісти назад на стілець. Очі Техена були по пʼять копійок.

Чонгук відкрив рота. Єдине, що він пам'ятає, це як вони відсвяткували його 22 рік народження..
🐰— Вибач, але я не знаю хто ти..

🐯— Ти ж шуткуєш так?
Техен почав нервувати
💭Невже його памʼять...невже він більше нічого не згадає...невже все через що вони пройшли,просто памʼятає тепер лише Техен,а саме головне... що він взагалі тепер не має навіть гадки хто Техен такий.💭

Чонгук дивився на хлопця, який зараз заплаче і він справді не знає, що сказати. Бо його серце розривається і він не може зрозуміти чому.

До палати заходить, так вчасно, лікар. Він дивиться на розгубленого Чона і на Техьона, який зараз розплачеться.
Л: - Що сталось?

🐯— Він не памʼятає нічого,мене теж...
Починає скаржитися лікарю,тримаючись з останніх сил не витримую і вибігає з палати.

Чонгук дивиться з білю на вибігшого хлопця. Лікар позадавав йому питань «Як себе почуваєте?» «Що останнє пам'ятаєте?» і все в тому дусі. На шо Чон відповів, шо його немов танком переїхали і що він пам'ятає, як вониз хьонами святкували його 22 рік народження.Лікар сказав, що це короткочасна втрата пам'яті. Але Гук чомусь думав тільки про того красивого хлопця який вилетів з його палати, як тільки дізнався, що Чон його не памʼятає.