Чонгук видихнув повітря і вдихнув знову наповнюючи легені. Він тихим кроком, попрямував за своїм хлопцем. Чоловік з чорним волоссям, ніяк не хотів напрягати маленького Тете. Переступивши через ниюче серце і запхавши здоровий глузд кудись подалі, він послухався Техьона.
🐰— Тигринятко..добре якщо не хочеш, то не треба.Повернувшись до Чона,Те офігів що той погодився вже з ним.
🐯— Справді?
Він стояв у ступорі. Як це так він дозволив йому не пити.
🐯— Дякую!зайченятко моє любиме
Підбіг тихенько до Чона і обійняв його. Очі сяяли від радості,що він нарешті не буде пити ці прокляті таблетки.Чонгук змирився з тим, що готовий затоптати усіх, аби Техьон радувався. Навіть себе. Усіх. Чоловік легко підняв дрогоціного сонечка на руки і поніс до ліжка.
🐰— Але сьогодні ти добре відлежишся і постараєшся поспати.
Постарався він чим суворіше сказати. Старався не показувати, що вже на повідку у Техьона.🐯— Добре...
Те побачив як той підняв голос. Але він вже звик до такого тону,тому просто погодився з ним.
🐯— А ти що будеш робити?
Запитав поки злазив з хлопця на ліжко.🐰— Гладити тебе по голівці!
Чонгук підтримував хлопця, поки той злазив з нього.
🐰— І можливо відповім на 134 повідомлення від Джуна.
Чонгук хмикнув собі під ніс.🐯— Скільки? 134 повідомлення? Тобі працювати треба!
Підняв трохи голос на Чона,який не серйозно відноситься до роботи.
🐯— Я можу спробувати поспати,а ти поки можеш попрацювати...
Присів на ліжко,підсунувшись до спинки.🐰— Так-так..
Чонгук взяв свій ноутбук, відкрив вкладку з Намом. Там було багато запитань де він і чи з'явиться в найближчому часі. Нащо Чон відповів, що його не буде до завтра. Переглянув ще пару стать про нього, тихенько хмикав собі під ніс. Час від часу гладячи свого Тигринятка.Те лежав на бочку,пробував заснути,але довгий час він просто лежав і дивився у стіну,настільки боліла голова. А іноді он повертався до Чона,який працював і чомусь хмикав іноді.
Намджун кинув відео з ресторану, Чону. Чонгук переглянув відео, в якому та сама дівчина залицялись до Нама і нічого не добилась. А ні добилась крісла, через яке впала. Чонгук згадав цю жіночку, вона залицяється до всіх. Хоч це дід п'ятдесят п'ять. Чи хоч це жінка двадцяти. Він пирхнув в кулак і відписав Намджуну коротке «хахаха».
За пару кліків доробив звіт і кинув його Наму. Нам ж кинув йому короткий зміст з однієї зустрічі, на якій не було Чона.
Чоловік поклав свою руку на чоло хлопця і нахмурився, він все ще вважав, що Тете має випити таблетку. Але він не хоче його силувати...поки не буде, але якщо йому не стане краще, то йому прийдеться.Пройшов десь час як Те крутився,але нарешті він заснув. Вже було чутно маленький сопіт,він розкинувся по всій кімнаті.
Чонгук умилився від такої картини: соння Тете нарешті заснув, розвалився зірочкою по всьому ліжку. Він погладив його по голівці. Допрацював останню вкладку і кинув її Наму. Він відклав ноут вбік і взяв до рук телефон. Його думки вертались назад до Техьона. Чому він так не хоче пити таблетки. Він підхопив телефон свого хлопця і акуратно приклав його пальчик, щоб розблокувати його.
🐰— Не дай Бог він про це дізнається.
Ледь ворушить губами. Швидко відшукав номер телефону, вірного друга Техьона. Поклав телефон Тете назад і акуратно виліз з ліжка, пішов до свого кабінету. Він трохи повагався чи правильно він робить, але діватись вже нема куди. Він нажав на кнопку виклику і став чекати...
ВИ ЧИТАЄТЕ
Вігукі +18💜
FanfictionЦе буде великий фанфік(дуже),в якому буде як радісно,так і сумно за персонажів. Він +18,але знаю,що це нічого не значить 🤭.