Вігукі +18💜

💜22💜

Чонгук непокоїв крик з трубки Ві, так щей те, що той зжався від цього ору. Чон пригорнув його поблище до себе і гладив по руці, так би мовити забирав увагу на себе.
🐰— Якщо тобі там не подобається працювати, стань моїм секретарем.
Чон прошепотів це на вушко Техьона.

Від торкання і шепотіння Чонгука,Техен весь почервонів,він взагалі перестав слухати того Джина. 
Але все ж вирішив переключитись на нього.
🐹— Ти взагалі слухаєш мене? Ти взагалі ніколи і нікого не слухаєш,завжди на своєму стоїш.
Техен вже не міг слухати. Він просто кинув трубку. Після цих слів по щоці потекла сльоза. Він повернувся до хлопця який пропонує йому нову роботу.
🐯— Ти впевнений що хочеш щоб я був твоїм секретарем? Я не здібний...
Знову він потух від цих образливих слів.

У Чонгука знову серце країться, кров'ю обливається від тих сумних оченят. Він готовий всіх до його ніг прикласти аби той не плакав і не сумував.
Він витер сльозинку, яка потекла по його щоці.
Обійняв його ще міцніше.
🐰— Ти здібний. Робиш все акуратно і працюєш добре. Я знаю, що ти найкращий варіант.
Він нахилився ще блище до його вушка і немовби секрет, почав шепотіти.
🐰— Це місце вільне,як рік, ніхто не хоче бути моїм секретарем.

💭Вся ця атмосфера..на душі так спокійно з ним.. так добре...💭

🐯— Як так? Не може бути цього! Чому в тебе не було стільки часу секретаря?
Підштовхнувши Чонгука,дивився на нього і не міг зрозуміти,чому так.

Чонгук спохмурнів, він знав чому але чи варто йому це казати? Чи не злякається його ще більше?
🐰— Бо бояться мене..

🐯— Чому? Чого тебе бояться?
*кхе..кхе*
Техен дуже чекав відповіді,він не розуміє чому, начебто нормальний хлопець.
💭Ну так,він трохи маніяк,чіплявся до мене до останнього. Все ж таки...💭

Чонгук з дитинства був закальоний. Не дозволяв собі більше ніж потрібно. Добився всього сам, але люди вважають, що він цього не вартий. Але йому плювати на думку інших, у нього є своя думка.
🐰— Бо вважають мене жорстокою паскудою.

🐯— Я вже думав ти вбив когось,чи ще щось...
На душі стало трохи легше,але не до кінця.
🐯— Що ти маєш на увазі? Щось типу «не достойний цього»?

🐰— Ага, людям важко дивитись на успішних людей. Всі хочуть того ж, але не всі добиваються.
Чонгук видихнув повітря із своїх грудей. Його в компанії називають сталевим роботом.
🐰— Ще коли я вказую їм на їхні помилки, вони сковуються немов диявола побачили.

🐯— Це мабуть трудно... хочеш про це поговорити?
*кхе...кхе*
Послухавши те яким його приймають на роботі та який він виглядає,коли це розповідає,Техену стало дуже його шкода.

🐰— Та ні, це просто етап життя.
Чонгук не зациклюється на людях, яких майже не знає. Вони йому ніхто і їхня думка для нього ніщо. Він знайшов добрих друзів, які завжди його підтримають. Закохався, надіється, що це взаємно, але це малоймовірно.
🐯— А тобі чого взбрело в ночі сидіти на лавці?
Чонгук знову нахмурився і торкнувся його чола чи не впала температура.