Вігукі +18💜

💜93💜

Обличчя Техена почервоніло,він швирнув посуд останній сушитися,а сам повернувся рідко до хлопця.
🐯— Як це що? Ти наді мною знущаєшся? Ти зараз серйозно таке питаєш? Ти дав мені свою тарілку лапші,хоча сам зовсім трохи зʼїв і зараз голодний ходиш,а мені брешеш,що ти наївся!
Накричавши на хлопця,Те розвернувся і пішов з кухні.

Чонгук спокійно пішов за хлопцем, взявши того за руку він повернув його до себе, зразу заключаючи в обійми.
🐰— Головне, що ти поїв, а якщо я б був сильно голодний, я б де лапші приготував.
Знову потерся носом в шийку хлопця. Чон старався залагодити свою провину, тому запропонував варіант чая з печенькою.
🐰— Тигринятко...моя ластівочка, йдеш зі мною чайок з печенькою їсти ?

🐯— Не хочу... піду краще далі писати ці прокляті завдання.
Те вирвався з обіймів і пішов на другий поверх по сходам.
🐯— Чертові завдання,ненавиджу їх.

Чонгук засмучено дивився на свого хлопця, який пішов на другий поверх. Він важко дихаючи пішов до кухні, в нього почала боліти голова, апетит пропав ще пару хвилин тому. Він швиденько взяв таблетку і запив водою.
🐰— Ух..
Трохи почекавши він взяв свіжі печенюшки і чай для Ві. Заніс все на другий поверх і тихо зайшов до хлопця.

Те увесь пихтів та психував над цими завдяннями,по кімнаті валялося багато зімʼятих паперів.
🐯— Та пішло воно все до заду! Не хочу більше нічого! Не розумію я це!
Нерви вже були вище даху,він кричав на всю кімнату тримаючись за голову.

Чонгук аж дьоргнувся від гучного крику хлопця. Акуратно поставив чай з печеням на стіл і погладив плече юного студента.
🐰— Сонечко, тобі допомогти..?

🐯— Та дідько! Чим ти зможеш мені допомогти,ти ж не викладач...
Крикнувшись відкинувся на спинку стільця,тяжко видихнувши.
🐯— Я не хочу навчатися... чому саме цей предмет такий важкий...

Чонгук нахмурився, йому не подобається, коли Техьон кричить на нього ні за що. Але йому важко і Чон це розуміє, тому мовчить. Поклавши свої руки на плечі хлопця і знову повторив:
🐰— А ти скажи, що зробити і я зроблю.

🐯— Для початку,просто сядь на ліжко!
Те опрокинув голову і закрив очі,намагаючись заспокоїтися,вдихав і видихав.
🐯— Вибач мене... сьогодні щось завівся сильно...
Відкривши очі хлопець повернув голову де сидів Чон.

Чонгук послухався свого хлопця і покірно сів на ліжко. Він бачив, що Техьон сьогодні трохи нервовий, тому старався не робити ще гірше.
🐰— Нічого, Тигринятко,всяке буває.
Він ніжно йому всміхнувся і ще раз запропонував йому, свою допомогу.

🐯— Все одно вибач... на мене це не схоже...
Те витер руками обличчя і сів напроти Чона.
🐯— Допоможеш мені там з завданнями? Але...
Те подивився на стіл та стільці,був лише один в кімнаті.
🐯— Але куди ти сядеш?
Почесавши потилицю Те встав зі стільця і взявши за руку Чона,посадив того на свій стілець,а сам сів на його коліна.
🐯— Так зручно? Чи не дуже?

Чонгук так цілком підходило, він був навіть радий.
🐰— Зручно і тепло.
Він поклав свої голову на плече Техьона.
🐰— Ммм, яке завдання, показуй.

🐯— Зараз...
Те почав прибирати зайве зі столу і поставив свій зошит з конспектом де було записане завдання.
🐯— Ось... Я не розумію це...
Хлопець тикнув пальцем на це жахливе завдання,яке висмоктало з нього всю енергію.

Чонгук прочитав завдання, трохи помовчав і тоді почав пояснювати, що до чого і як робити. Час від часу бавлячись дув в шийку Техьона.

Те дуже уважно слухав свого розумного хлопця,але в того іноді попа затікала вже від сидіння,тому він часто йорзав у того на колінках.
🐯— Вибач... я не можу це зрозуміти. Я тупий став чи що....вроді і зрозумів,а вроді і взагалі нічого не зрозумів.
Те повернув трохи голову до Чона і подивився тому в очі.

У Чона ж очі розширились, від такого імпульсивного йорзаня.
🐰— Я..поясню..ще раз.кхм
Чонгук облизався і стиснув один кулак.

🐯— Гаразд...
Те придвинувся ближче до столу і почав дуже уважно слухати свого хлопця,як раптом він відчув щось дуже тверде між сідницями.
🐯— Г...Гукі?*ковть* Все...добре...?
Те повернув своє почервоніле обличчя до Чона.

Чонгук затуманленим поглядом вдивлявся в Техьона, який почервонів.
🐰— Все супер..
«тільки мій стояк, від твоїх йорзань хоче більше..»
Останнє речення в нього в голові, прогриміло благаючи. Чонгук погладив хлопця по голові і заставив знову зосередитися на навчанні, а сам паралельно заспокоював свій стояк.

—•~~•~~•~~•~~•~~•~~•~~•~~•~~•~~
З НоВИм РоКом! та Різдвом🎄🤍
Дуже сильно вибачаюсь,відпочиваю від навчання,багато свят... Я буду старатися вже виставляти частіше😁 Дуже дякую всім вам,що читаєте наш фф,я не очікувала що стільки людей зацікавляться цим,будуть читати,лайкати та коментувати,дякую вам велике! Мені дуже приємно🤍