Чонгук спав в тривожному сні. Його міг розбудити, хоч один порух збоку. Він розпахнув очі, як тільки почув голос свого Тигринятка. Підскочив, в нього була п'яти хвилинах дезорієнтація. Він підскочив з ліжка і підбіг до свого хлопця.
🐰— Тете, все гаразд🐯— Ммм...трохи болить...
Шипів від болю,прикриваючи очі. Відкривши очі почав оглядати Чона.
🐯— Я радий,що з тобою все гаразд...
Погладив рукою хлопця по щоці.🐰— Боже, Тигринятко..
Чонгук взяв руку хлопця і почав її цілувати.
🐰— Ти мене так сильно налякав..🐯— Що? Тигренятко?
Те від шоку підвівся,але одразу впав назад.
🐯— Аааащ...Ти...ти що?...все згадав?🐰— Боже...Тигринятко, ляг назад...
У Чона вже руки трусяться, його маленький хлопчик, терпить біль.
🐰— Згадав..як би я тебе не згадав??
Нахилився до обличчя свого хлопця і ніжно провів носом по його щоці.🐯— Я дуже радий!
На очах почали накатуватися сльози радості.
🐯— Я дуже боявся що ти не згадаєш мене,що ти не виживеш,я дуже боявся...я казав тобі бути обережним...!
Душа Техена видихнула з полегшенням. Але все ж сльози котились струмком.🐰— Тигринятко..
У Чонгука серце обливається кислотою. Він правда був обережний, але цей Бом..
🐰— Пробач...пробач..
Він торкнувся тремтячими губами до чола хлопця.
🐰— Я відведу тебе в це місце, як тільки ти поправишся...мм, добре?Помахавши головою,Те протягнув руки,він дуже хоче обійняти свого хлопця,але той ще теж не в силах стрибати.
🐯— Мені вже все одно на те місце,я просто хочу бути поряд з тобою,не хочу більше відпускати тебе одного кудись... Ти стільки пережив за один вечір...Чонгук потягнувся і обійняв свого хлопця.
🐰— Ти теж багато чого пережив..
Чон ніжно погладив Тете по голівці, як робив це завжди.
🐰— Цього чоловіка посадять і все буде добре..🐯— Гаразд...придурок ебанутий!...
Те почав гніватися на того. Він його обізвав тільки як хочеш,але вирішив зупинитися і не витрачати сили на нього.
🐯— Зайчику...я дуже радий що ти живий...Дякую тобі,що ти боровся за своє життя!
Тримаючи хлопця за руку,через біль посміхнувся хлопцю.Чонгук посміхався, поки його коханий обливав, Бома, гнівними словами. Він акуратно перебирав його прядки волосся.
🐰— Моє життя вже давно належить тобі.
Чоловік поцілував свого хлопця в чоло і посміхнувся йому.
🐰— Я без тебе тепер жити не зможу.🐯— Я теж...
Посміхнувшись Те згадав цей вечір,як він біг до лікарні в одних капцях, шортах та футболці,як він много плакав. Краще Чону не знати цього,а Намджуну не розповідати про це.
🐯— Йди лягай,тобі ще треба відлежуватися.Чонгук дивився на свого маленького хлопчика і уявити не міг, що той пережив. Він ніжно тримав його за руку і цілував всі пальчики.
🐰— Постарайся заснути..як тільки заснеш, я піду і ляжу.🐯— Я не хочу ще,я ж тільки прокинувся... А ти лягай йди.
Показав очима на ліжко. Посміхаючись дивився на хлопця.
🐯— До речі,поки ти ще не встав,можеш подати водички,якщо є сили....?Чонгук зразу встав і пішов налити з графіну води. Підійшов і акуратно припідняв хлопця, щоб з рук його напоїти.
🐰— Ось..Трохи відкривши рот,Те почав пити. Все випивши він підняв очі на хлопця.
🐯— Ми з тобою помінялись місцями чи що? Нещодавно я бігав перед тобою....
Тихенько посміхнувшись Техен обережно з допомогою Чона ліг на ліжко.
🐯— Дякую,зайченятко...Чонгук слабо посміхнувся, його котик зараз лежить в цій палаті і все через нього. Якби він не дозволив Бому вівдсторонитись, то з Ві, все було б добре.
🐰— Я заради тебе все зроблю..
Ніжно чмокнув у губи і поставив склянку поруч.🐯— Я теж...
Те прочитав думки Чона. Він не хотів щоб той брав усю вину на себе.
🐯— Зайчик... Ти зараз лаєш себе? Будь ласка,не потрібно...ти ні в чому не винний...
Потягнув Чона до себе і вчепився у солодкі губи Чона.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Вігукі +18💜
FanfictionЦе буде великий фанфік(дуже),в якому буде як радісно,так і сумно за персонажів. Він +18,але знаю,що це нічого не значить 🤭.