Вігукі +18💜

💜71💜

Чонгук розпереживався. Техьон підійшов занадто близько до них. Він схватився за комір Бома. Руки в нього ослабли, чоловік з хижацькою посмішкою відкинув Чона з ліжка на землю. Відкрив свій універсальний, складний ніж. Схватив хлопця за волосся і приставив до горла Ві.
Б: — Дивись, Чонгук!

Чонгук вдарився головою, коли летів на землю. В очах пливло. Він на слабких руках піднявся і старався роздивитись, що відбувається.
Б: — Мать твою, Чонгук, ти забрав у мене щастя!
Кричав божевільний. Чонгук піднявся по стіні, притискаючись до неї спиною, щоб не впасти.
🐰— Відпусти його.

Те почав дуже сильно хвилюватися, наляканий стояв. Він не хотів цього,він лише дивився на Чона,на бідного хлопця,який впав на підлогу і вдарився знову головою...
🐯— Відпусти мене мразото!
Скрізь сльози каже.
🐯— Відпусти мене!
Тримаючись руками за руку мужчини,Те стримував руку з ножем біля його шиї.

Бом зиркнув на хлопця.
Б: — Мовчи, поки я тебе не прирізав.
Чонгук боїться за життя Техьона. Він виставив руки вперед і почав повільно говорити. Поліція скорше всього вже в будівлі.
🐰— Бом, відпусти хлопця..він тут ні до чого..
Чонгук старався перевести увагу на себе. Повільно підходив до нього.
Б: — Чон, ти так осмілів, невже поліцію викликав.
💭Догадлива ж падла💭
🐰— Яка поліція Бом..?
Б: — Чонгук, я вивчав тебе стільки років, ти мене не обдуриш.

З коридору почувся шум, не важко догадатись чий шум. Чоловік відсторонився, відкинув наляканого хлопця вбік до стіни. І притиснув ніж до його боку.
Б: — Не рухайтеся, бо приріжу його!
Верещав, як божевільний. У Чона все ще кружилась голова, але він силою духу стояв посеред палати і старався якось переключити увагу Бома на себе. Як тут вибили двері, такий акт "не очікувності" рука Бома смикнулась і пробила бік Кіма. Очі Чонгука округлились, він підлетів до них. Відкинув чоловіка в сторону і підхопив осідаючого хлопця.
🐰— Боже, покличте лікаря!

🐯— Уебок!
Те впав на підлогу від сильного болю в боці. Він до останнього тримався. Рука протягнулася до обличчя Чона.
🐯— Тепер все добре...зайченятко...
Після цих слів,очі хлопця закрилися,Те втратив свідомість.А з очей потекла сльоза. Його тіло лежало на руках Чона.

🐰— Господи...де ті чортові лікарі!? Ми в лікарні! Де вони?
Чонгук почав ридати, притискаючи хлопця до себе. От нарешті прибіг док і його помічники і забрали на каталці Техьона. Чонгук прижав руку до грудей, до нього підсів Намджун, який приїхав, як тільки дізнався, що на Чона напали.
🐨 — Все буде добре..
У Чона різко заболіла голова, від однієї думки, що Техьон може померти..
🐰 — Тигринятко..
Він схватився за голову і надавив на очі, картинки змінювались одна за одною...
* * *
Техьона завезли в операційну. В нього глибока рана. Док сказав, Чонгуку, шо все буде добре, але переливання за нього нікуди не дінеться. Щей взяти до уваги, що Чон все згадав. Переживання їло його з середини.
* * *
Пройшла година і Техьона перевили в палату до Чона. Щоб їм двом було спокійніше. Чонгуку дали заспокійливе і він заснув.

Техен ще десь час відходив від наркозу. Вже було десь 12 година ночі,Те прокинувся від болі у боці.
🐯— Ащщщ...
Тримаючись за бік,почав оглядати палату.
🐯— Чон...
Техен побачив хлопця на ліжку,на душі стало легше,що з Чонгуком все гаразд.