Вігукі +18💜

💜75💜

🐯— Все? Швидко...док воно ж не повинно знову розійтись?
Те з полегшенням видихнув і спокійно повернувся до дока.

Док: — Все буде добре, не переживай.
Док всміхнувся, сказав їм лягати відпочивати, Чону пригрозив, що якщо він не ляже, його переведуть в іншу палату, тому йому прийшлось лягти насупившись. Коли док пішов, Чон сів на ліжку і подивився на Техьона піджавши губи.
🐰— Тигринятко..як ти себе почуваєш?

🐯— Зараз,дуже добре! Все ж таки мені обезбол вкололи...
Посміхнувшись Те повернувся і подивився на Чона.
🐯— А ти як? Голова?

Чонгук весело посміхнувся і торкнувся шраму на голові.
🐰— Ааа, та все добре.

🐯— Не болить?... Що??? В тебе там шрам?
Те хотів підскочити,але згадав,що не може цього робити. Тому він просто лежав рівненько,лише головою крутив.
🐯— Я не помічав його... заааааайчик....
Сумно пожалів словами Чона.

Чонгук виліз з ліжка і тихенько почапав до ліжка Техьона. Він обережно приблизився до нього і взяв за руку.
🐰— Тигринятко, зі мною все добре!

🐯— Ти чого прийшов? Хочеш щоб ми були у різних палатах?
Посміхаючись став кричати на хлопця.
🐯— І все ж таки, твій шрам...
Техен доторкнувся до шраму. Почав там гладити хлопця поряд з цим шрамом.
🐯— Бідний мій...в мене напевно теж залишиться..
Посміхнувшись подивився у очі хлопця.
🐯— Мій зайчику...
Те згадав як Чон запитав «зайчику?»
🐯— А ти памʼятаєш як ти тоді записав мене «Зайчику? Тигренятко?»???
Почав сміятися. На той момент Те було не смішно,але зараз він вже тихенько сміється.

Чонгук з ніжністю дивиться на свого хлопця. А коли той почав його сварити, Чон опустив очі.
🐰— Не хочу..
Він справді не хотів, щоб вони були в різних палатах. Техьон почав ніжно торкатись його голови, він обережно поклав голівку на краєчок ліжка і мовби не мурликав.
🐰— Пам'ятаю.. в мене тоді таке дивне почуття було. Дивився на тебе і серце таїти почало. Але згадати хто ти, я був не в змозі..

🐯— Ну і що будемо робити? Як не хочеш щоб були по одинці. М?
Те поглажував голівоньку хлопцю.
🐯— Хехехе... Так,тоді це було не зовсім круто... але я дуже радий що ти все згадав.
Підняв обличчя хлопця і поцілував того в губки.

Чонгук розплився калюжкою під ліжком Техьона.
🐰— Я тебе дуже дуже сильно кохаю..

🐯— Я тебе теж дуже люблю зайченятко...
Те продовжував гладити того по головці.
🐯— Але все ж тобі потрібно піти до себе...інакше зайде вночі док і буде на нас кричати в кращому випадку,а в гіршому... ну ти сам знаєш...
Потрипавши волосся Чонгука,Те підняв його обличчя,підтягнув того за руку і обійняв сильно сильно.

Чонгук не хотів відходити від Техьона. А тим більше не хотів, щоб вони були в різних палатах. Техьон підтягнув його за руку догори і міцно обійняв.
🐰— Добре, я піду..

🐯— Стій! В мене є ідея,але не думаю що це можна робити тут так...
Те почав задумуватися. В нього є один план,як можна зробити так,щоб і Те і Чон були поряд і док нічого не зміг сказати.

Чонгук завмер і уважно слухав Техьона. Той щось придумав і Чон готовий на все аби лишитись з своїм Тете.
🐰— Що ти придумав??

🐯— Можна ліжка присунути,так ми будемо поряд. Так і док не пристане до нас.
Посміхнувся Чону.
🐯— Але сам ти це не зможеш зробити...

Чонгук вирівняв спину, не зря ж він в спортзал ходить на бокс. Втіхаря звичайно, бо Нам буде сваритись, а то останній бій був таким собі. Чонгук підійшов до свого ліжка і почав його потроху сунути, через пару хв він вже лежав біля Техьона.
🐰— Я би зараз тебе так міцно обійняв, але..боюсь, що причиню тобі боляче.