Вігукі +18💜

💜53💜

Чонгук скрізь сон чув не надто приємний звук. Він поворочався і відкинув руку в сторону. Зразу відкрив очі. Подивився у бік, де спав Техьон. Його там не було. Він видихнув повітря і ліниво спустився з ліжка.

Відкривши двері,на порозі стояв Чімін.
Зігнувши у Техена очі стали по пʼять копійок.
🐯— Чімін? Ти що тут забув?
Стояв у ступорі Техен.
🐥 — Прийшов у гості до ліпшого друга,а що? Не можна?
🐯— Можна...тільки звідки ти дізнався адресу?...
Пропускаючи Чіміна у дім,посипає того питаннями.

🐰— Це я його покликав..
Позіхаючи він махнув рукою Чіміну, в знак вітання.
🐰— Ти тоді спав...

Повернувши голову назад,побачив сонного Чона,який начеб-то спав тільки що.
🐯— А в тебе звідки номер Чіміна?
Проходячи поряд з Техеном, Чімін на хвилинку зупинився і перевів швидко погляд на Чона,на його очах писалося «влип».

🐰— Я тут згадав, мені ж Намджун писав, точно...
Він розвернувся і пішов в сторону сходів.

🐯— Стояти Чон Чонгук! Я щось не зрозумів.
Крикнув на весь коридор Техен. Але голова тріщала,тому припинив.
Чімін лише посміхнувся з цього всього.
🐯— Чім,йди на кухню,я зараз прийду.
Техен розвернувся і пішов до ванної щоб трохи привести себе у порядок.

Чонгук вже хотів дати дьору, але помітив як Техьону стало погано. Він пішов за ним до ванної.
🐰— Тигринятко..? Все добре...?

Опершись на раковину,повернув голову до Чона,який взагалі то біг від нього.
🐯— Угу...Все гаразд...
Повернувся назад до раковини,опустив голову до низу і прижурив очі від болі,щоб Чон не побачив.
🐯— Йди до гостя краще...

Чонгук підійшов впритул до хлопця. Погладив його по спині, піднімаючись до шиї.
🐰— Тигринятко..я ж бачу, що тобі погано..

Піднявши голову,подивився через дзеркало на Чонгука.
🐯— Так! Мені погано,то й що...
Трохи підняв голос,але одразу вкривився від болі.

Чонгук нахмурив брови і прикрив очі, немов це він відчув біль Техьона.
🐰— Тигринятко...я хвилююсь за тебе..
Чонгук обвів руками талію хлопця і поцілував в затилок.

🐯— Не хвилюйся,обовʼязково пройде...
Невпевненим голосом сказав.
🐯— Йди до Чіміна,я зараз прийду. Вмиюся тільки.

Чонгук так і не відійшов від Техьона.
🐰— Техьон, не потрібно переді мною стояти скалою. Якщо тобі справді погано, не приховуй це...
Чонгук поцілував хлопця в шию і вийшов з ванної.

Ще декілька разів Техен промотав слова Чонгука. Задумуючись почав умиватися прохолодною водою.

Тим часом Чімін сидів на кухні,та розглядував її,чекаючи хлопців. Нарешті когось від дочекався. Це був Чонгук.
🐥— Чого так довго?

🐰— Йому стало погано..
Вирішив сказати все як є.
🐰— Він хотів, щоб я пішов...він скоро прийде..

🐥— Ох Техен... це в його дусі,коли він погано себе почуває,завжди всіх тримати на відстані і не показувати, що йому погано.
Взявшись за голову,сказав Чімін.
🐥— Де він?

🐰— У ванній... скоро має прийти...
Чонгук видихнув повітря з легень.
🐰— Чімін можеш з ним побути, він не хоче, щоб я зараз був поряд з ним..
Чонгук у відчаї подивився на Чіміна.

🐥— Еее,Чонгук! Ти що? Не кажи так! Зараз татко Чім все вирішить!
Піднявшись зі стула,він поплескав по спині Чона і пішов до ванної,де був Техен. Постукавши у двері,Чімін не дочекався дозволу увійти і просто увійшов. На полу сидів Техен тримаючись за голову.
🐥— Хеееей! Техена.... ти дуже погано виглядаєш...
🐯— Чімін...я образив Чонгука?
Подивився на того зі заплаканими очима.
🐥 — Ні,ти що...все гаразд,він дуже переживає просто...я теж..тобі дуже потрібно випити ці таблетки! Так,я знаю чому ти їх не переносиш на дух,але це вже в минулому! Тобі потрібно випити таблетки,та піти розповісти Чонгуку,чому ти їх не переносиш!
🐯— Не можу...не хочу...
🐥— Треба! Ви повинні повністю довіряти друг другу.Тим паче я буду поруч!
🐯— Ти впевнений?
🐥— Так я повністю вірю в тебе,та і Чонгук думаю тебе зрозуміє.
🐯— Гаразд...
Чімін подав руку Техену,щоб той піднявся з підлоги. Підхопивши Техена під руку,попрямували на кухню,де був Чонгук.