🐯— Гукі...
Хникаючи на руках у Чона намагається заспокоїтися. Але в нього була паніка,а це тяжко зупинити. Витираючи руками сльози,обіймав шию хлопця.
🐯— Гукі...вибач..🐰— За що ти вибачаєшся?
Чонгук ніжно поцілував хлопця в щічку.
🐰— Тигринятко, все добре.🐯— За те що нормально не погуляли в парку...
Обійнявши шию хлопця,почав заспокоюватися.
🐯— Тому вибач мене...Чонгук притулився щокою до голівки хлопця.
🐰— Ми там ще тисячу раз погуляємо, Тигринятко!🐯— Знаю,але все ж... я такий тягар,завжди щось не так.
Дивлячись на землю,Те побачив щось яскраве,він підняв голову,де було видно феєрверк.
🐯—О?Гукі! Дивись!
Відсторонившись показав пальцем на небо де було добре видно дуже красивий феєрверк.Чонгук тільки хотів заперечити, що Кім не тягар, як той почав щось йому показувати. Феєрверки. Це було ідеальне місце, щоб дивитись на них. Спокійно і красиво.
🐰— Вааа...🐯—Це так красиво...романтично..
Обіймаючи за шию Чона,Те насолоджувався цим часом. Два хлопця,один на руках у іншого,у небі красивий феєрверк.Атмосфера була шикарною. Феєрверки з цього тихого місця було видно суперськи. На руках Чонгук тримав золотого Тигринятка.
🐰— Дуже гарно...ти набагато гарніший!🐯— Зайчику...
Те взяв у свої долоні личко Чона і дивився лише на нього,в ці красиві очі. Він не стримався від цього красеня і вчепився в солодкі губи.Чонгук зжав руками ляшки хлопця, які були у нього на руках. Провів своїм язиком по губах Тете, просячи не просто поцілунку..
Те вирішив продовжити поцілунок,але не просто поцілунок,а з язиком. Впиваючись в губи,обвиваючи своїм язиком,язик Чона.
Чонгук хмикнув задоволено в ротик хлопця. Язиком провів по піднебінні Техьона. Зубами відтягує губу свого хлопця і знову впивається у губи.
Лице Техена вже червоніло,а вуха горіли від цього гарячого поцілунку. Відсторонившись від поцілунку,Те почав ковтати всіми легенями повітря.
🐯— Зайченятко...тобі не важко? Довго вже тримаєш...Чонгук забув, що тримає хлопця на руках. Ніжно поцілував того у губи.
🐰— Ні, не важко.🐯— Все ж відпусти...надірвешся ще...
Те почав смикати ніжками,щоб той відпустив його,без усякого «але».Чону справді було не важко. Але Техьон почав смикатись, Чонгук поставив хлопця на землю, як той і просив.
🐰— Ще пройдемось? Чи ти вже до дому хочеш?Техен задумався,він не знав що краще,звісно ж що гуляти дуже добре,але вже пізно дуже і спати хочеться.
🐯— Напевно все ж до дому хочеться....не знаю...ти що хочеш?
Подивився на красивого Чона.Чонгук подивився на сонненького хлопця і вирішив, що пора до дому.
🐰— Давай вже до дому, а завтра зможемо погуляти після того, як я на роботу з'їжджу.🐯— Гаразд!
Радісно посміхнувся хлопцю і пішов уперед.
🐯— Пішли! Зайченятко моє...
Повернувся і протягнув руку чекаючи того.Чонгук підбіг до хлопця і взяв того за руку.
🐰— Куди хочеш завтра сходити?🐯— Не знаю.. я раніше взагалі не гуляв,тільки з Тані прогулювався і все...
Маленьким кроком продовжуючи йти до дому,махаючи вільною рукою туди сюди.
🐯— Може ти знаєш куди можна піти?Чонгук думав куди ж можна завести маленького Тигринятка.
🐰— Є одне місце, куди я хочу тебе завести.
Він згадав про річку, яка находиться не дуже далеко від дому, мало хто про неї знає.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Вігукі +18💜
FanfictionЦе буде великий фанфік(дуже),в якому буде як радісно,так і сумно за персонажів. Він +18,але знаю,що це нічого не значить 🤭.