Наша провина

10. Ноа

Я намагалася триматися якомога далі від нього, щосили змушувала себе не дивитися. Лука дуже допоміг мені: після церемонії я опинилася далеко від усіх — у мене був момент зриву, мені потрібно було кілька хвилин на самоті, щоб зібратися — і він простягнув мені руку, допоміг мені сісти й сказав щось максимально абсурдне, що змусило мене посміхнутися.
Хто ж знав, що задиркуватий брат Ліона виявиться таким веселим? Він пообіцяв, що не залишить мене на самоті цієї ночі. Він сміявся наді мною, кажучи, що я схожий на собачку Ніколаса, мовляв, я постійно дивлюсь на нього очима забитого ягняти. Я не була такою, і якщо Лука помітив, я впевнена, що Ніколас теж.
Я не збиралася змушувати його почуватися некомфортно, я не хотіла, щоб він жалів мене. Отже, ми домовилися: Лука мав стати моїм рятівним кругом тієї ночі, ми були разом, тому що так я могла уникнути будь-якої спокуси зламатися, зламатися або\та благати Ніколаса пробачити мені. До речі, це вже багато разів спадало мені на думку, відтоді як ми з Ніком зустрілися.
Коли я побачила, як він танцює з тією дівчиною, як фліртує з нею, мені здалося, ніби моє серце схопили й стиснули до крові. І якщо я почувалася так через звичайний танець, то я насправді не могла уявити як мав почуватися він, коли дізнався, що я спала з кимось іншим.
Я не була дурепою, і чудово розуміла, що Ніколас не став монахом, розлучившись зі мною; щобільше, я була впевнена, що список дівчат, з якими він спав, просто нескінченний.
Лука побачив, що я спостерігаю за Ніком, і одразу вилаяв мене, а потім вщипнув за стегно. Відтоді я втратила Ніка з поля зору, я зосередилася лише на людях прямо переді мною.

Звичайно, стало набагато важче, коли ми опинилися за одним столом. Час від часу мій погляд збивався на нього, і щоразу після цього мене щипали під столом. Останній удар Луки змусив мене розсміятися від лоскоту, який я відчула. Саме тоді Ніколас ледь не розбив свій стакан, грюкнувши ним об стіл. Одразу після цього він підвівся і зник у напрямку ванної кімнати.
— Він ревнивий, — заявив Лука, неохоче дивлячись на Ніка.
Ревнивий?
— Він не...він просто не витримує мене поруч, — пригнічено відповіла я; потім я зробила ковток зі свого келиха шампанського.
Наступного разу Ніколас з'явився якраз тоді, коли люди почали вставати з-за столів, щоб потанцювати. Тепер Нік був разом із дівчиною, яка висіла на його руці.
Перший танець був за молодятами. І незабаром атмосфера повністю змінилася: світло змінилося, танцмайданчик заповнився людьми, які активно рухали тілами, і більшість з них на додачу тримали в руках міцні коктейлі.
Лука потягнув мене танцювати, і я була рада піти від Ніколаса, щоб не бачити, як він практично лізе під стіл із брюнеткою. Господи, я відчувала огиду, огиду і цілковиту заздрість.
Ми почали танцювати як друзі. Лука поводився добре, жодного разу він не натякав мені на щось непристойне. У якийсь момент до нас приєдналися Ліон та Дженна, й ми всі четверо почали танцювати, при цьому ми сміялися та просто гарно проводили час — це було справді найкращі хвилини вечора.
Ніколас у той час був далеко від мене, і один Бог знає, що він робив з тією дівчиною, і хоча моя кров кипіла, магія напоїв, які я випила, допомогла зробити все більш терпимим