11

27 7 2
                                    

— Ти про що, ми до неї навіть пальцем не доторкнулись б. Тим більш вона страшко..
* я ще й страшко, вони тільки недавно хотіли зробити зі мною жахливі речі а тут заговорили зовсім по іншому.. Здається вони не довіряють йому. *
Незнайомець вирішив заговорити.
— Вибач це правда ? І як тебе звати ?
Він справді заговорив до мене.. * він перша людина яка з цієї команди зацікавилася моїм імʼям.. *
— У тебе є імʼя ?
З на-сміхом запитав Бо.
— Я .. Міна ..
Відповіла я охриплим голосом..  
— Я Лойд.
Він схопив мою руку та пожав її по дружньому.
— Приємно познайомитися.. Твоє імʼя доречі дуже рідкісне .. і дуже красиве..
Дес та Бо дивилися за цією сценкою з призрінням, а у міні вирували  почуття.. здається я навіть почервоніла.
— Так тебе хтось ображав?
Дес непомітно схопив мою руку та сильно притиснув її..
— Ніі... * Чому він так боляче тисне.. О боже я зараз не витримаю ..* Усе добре
Натягнувши несправжню посмішку я подивилася на Лойда. Здається він повірив. Після того як в цьому впевнився Дес, він відпустив мою руку.Здається тепер моя рука була червоніша за мене..
Після декількох хвилин мовчання, Дес заговорив.
— Лойд, пішли відійдемо погоримо один на один.
Я помітила у кишені Деса ніж. *Здається зараз щось станеться* . В той ж час Бо потягнув мене до себе, та посадив у протилежний бік, від того що я сиділа, щоб я не бачила Лойда.
— Що ти робиш ?
— У тебе язичок прорізався ? Чи думаєш, якщо тебе хтось похвалив то у тебе зʼявилися права.
Я промовчала..
— Ну ось так ти мені більше подобається.. І не забувай , що ти в любий момент смертна . Якщо ти щось комусь розкажеш то будеш без свого язичка.. Я б з радістю на це глянув.
Я не розуміла, що відбувається. Чому Дес вирішив поговорити з новеньким та ще й на одинці. Хоча доки їхня розмова не заходила про мене, усе було гаразд..
— То тебе звати Міна .?
— Та..
Бо знову різко перервав мене, не давши договорити.
— Я не дозволяв тобі говорити ..
Він схопив мої руки та приблизився до мого обличчя.. Він впустив свого брудного язика у мій ріт.. *О боже мій він поцілував мене.. Не так я уявляла свій перший поцілунок .. * Цього разу я не почервоніла від сорому, я почервоніла від гніву. Ось тут мій внутрішній вогник прокинувся..
Я відкинула його з усієї сили на землю.. Його волосся зачепилося за язичок вогню . І ось тепер його волосся цілується з вогнем..
— Ще раз, і ти мертвий..
* я мріяла про ці слова,та про цей момент..  це така насолода ..* Хоча я не усвідомлювала наслідків, але я нарешті вирішила не приховувати себе. Принаймі з цим покидьком. По вигляду звісно не скажеш, але я була набагато сильніша за нього, а він просто ховався за штанами Деса..
Коли він усвідомив те що його волосся просто палає, він почав кричати як маленька дитина ..
— Відьма !  Ох Королево  врятуй мене... благаю
Він побіг до води, із криками що я відьма..
* О так я відьма, я дикарка, я порушниця.. Проте, мені це приносить задоволення.. *
Я взяла невеличкий ніж, який з переляку випав у  Бо з кишені, та побігла у ліс. Я підкрадалася повільно та тихо, шукаючи Лойда або принаймі Деса. Проходячи через темні дерева, на мене різко напала чиясь рука..
Я сама від себе не очікуючи, застосувала один із прийомів яких вчив мене Батько. Я хотіла перекинути того хто напав на мене, але в результаті опинилася у нього на руках.. Як це вийшло я так і не зрозуміла, проте зрозуміла що мені потрібно більше тренуватися.
Я схопила ніж та хотіла стромити його йому у серце. Але зупинилася.. Я помітила плащ на його обличчі.. Це був Лойд.
— Вбивче жабеня, продовжуй ! Цього разу твій ніж чистий, я радий цьому..
Я не осилила шприхнути його у серце..
— Ну чому ти зупинилась..? Я думав ти принесеш мені насолоду.. Я помилився в тобі, ти така як усі.
— Ні, ти помиляєшся зараз ще більше, я не така як усі !
І поки я говорила це, я шприхнула ніж йому у лице. Але він різко перехопив мою руку.. * Як, я ж мала.. це не можливо ..*
Я знову узялася його різати, але кожного разу коли ніж уже доторкався його плоті, він схоплював мою руку у свою та легко прибирав її подальше ..
— Ти ж сам хотів щоб я тебе вбила !
Промямлила я.
— Хотів, але нормальним ножем а це якесь лайно а не ніж .
Він поставив мене на землю, тільки зараз я зрозуміла що я червона, а Деса ніде немає.
* Що за чортівня..*

Кохання та КровWhere stories live. Discover now