Дівчина, яка не знає де її справжні батьки, живе з вовкулаками і аби дізнатись про свої сили та розгадати загадки відправилась в школу магії "Маджікей".
Продовження вийшло📜
- Нора! - Погукав Ліам дівчину, що сама йшла по коридорі.
- Так? Привіт. - Підійшла до нього дівчина.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
- Ти дещо в мене забула. - Хлопець протягнув пляшечку з фіолетовою рідиною, Нора обійняла його.
- Ааа! Дякую! - Дівчина мало не стрибала від радощів. - Вона мені дуже потрібна була. Я думала, що вже ніколи її не знайду. Я шукала тебе в місті, але було марно, адже я не знала де ти живеш.
- Ти ж сама казала, що ми ще побачимось. В тебе який зараз урок? Ти куди прямуєш? - Поцікавився Ліам.
- Ну в середу, зазвичай, я перший урок прогулюю. Я взагалі ще не знаю яка в мене сила, а мене вже зарахували до драконів і я мушу слухати нудні лекції які ж дракони важливі і взагалі вони боги.
- А я зараз на стрільбу. - Хлопець посміхнувся. - Мені мій сусід по кімнаті вже встиг вчора про тебе трохи розповісти.
- Ну і хто ж це, і що він там казав?
- Х'юго. - Одразу видав Ліам, розуміючи, що ця дівчина всеодно все дізнається і буде краще якщо від нього самого. - Казав, що натворила справ, ледь не вбила учня який тебе виводив з себе.
- Це сталось на емоціях, я справді не хотіла, але я все таки несу відповідальність за свої вчинки, хоча прибила б сволоту таку як він.
- Не засмучуйся, я не вважаю, що ти винна. Ти ще не зовсім контролюєш свої здібності, саме тому ти в цій школі.
- Дякую що на моїй стороні. До речі, в мене з цією пляшечкою тепер є величезні плани, давай сьогодні зустрінемось біля тієї таємної кімнати, тільки я можливо, приведу з собою ще Х'юго і його подругу. Обговоримо план дій.
- Я згоден. Напишеш в скільки годин і я примчусь.
- Тоді до вечора. Хай щастить. - Сказала на прощання Нора.
- До вечора.
Ліам з Норою розійшлись дорогами. Дівчина пішла шукати Х'юго. Він виявився на подвір'ї школи з Мірандою.
- Так навіть краще, що знайшла вас вдвох. - Сказала Нора та згадала, що не привіталась. - Привіт. Я хотіла запропонувати вам, якщо ви не проти вступити до мене в команду. - Звернулась до них Нора, а потім вже конкретно заговорила до Х'юго. - Ти ж підробляв журналістом, і знаєш як видобути інформацію аби людина про це навіть не взнала. Я думаю ти знаєш, що я хочу дізнатись все про орібілісів і хочу їх знищити. На мою думку, вони живі і будуть далі вбивати. Тому їх треба знищити. Директорка не вірить мені, що всім загрожує небезпека, тому я сама вирішила діяти. То як?
- Я згодний.
- Чудово. Міра ти теж потрібна мені в команді. Ти як? - Дівчина на запитання Нори жестами погодилась і підтримала її ідею. - Тоді вітаю в команді. Приходьт..
- Х'юго, ти вже тусуєшся з цією дівкою з лісу? Не думала, що ти настільки опустишся. - Сказала одна з фей, що проходила повз, тим самим перебивши Нору.
- Ріта, закрий рота, бо завтра не відкриєш зовсім. Прийду до тебе вночі і розгризу глотку! - крикнула Нора яку не на жарт розізлило коли її перебили.
- Нора заспокойся, цього разу тобі Олівер не допоможе, якщо ти зараз не стримаєш магію то їй буде кінець. - Х'юго став перед Норою і взяв її за плечі.
- Все відпусти, я спокійна. - Твердила дівчина.
- Точно? - Ніби хлопець був в цьому не впевненим.
- Так. - Запевняла Нора.
- По тобі не скажеш. В тебе руки мерехтять.
- Що? - Нора подивилась на свої руки.
Руки дівчини "мерехтіли", ставали то прозорими як в привида, то звичайними. Дівчина побачивши це, намагалась заспокоїтись. Глибокі видихи та вдохи справді допомогли.
- Приходьте сьогодні в ту таємну кімнату, десь близько 6-ти вечора. - договорила Нора слова, на яких її перебила надокучлива фея.
