Дівчина, яка не знає де її справжні батьки, живе з вовкулаками і аби дізнатись про свої сили та розгадати загадки відправилась в школу магії "Маджікей".
Продовження вийшло📜
19 вересня, понеділок, день коли Нора може покинути палату в медичному корпусі і повернеться в свою кімнату.
- Нарешті я не буду тут нудитись. - Видихнула Нора виходячи з палати.
- Що думаєш робити? - Запитала Холлі.
- Думаю провідати Ліама, я не бачила його ще з п'ятниці. Після тієї бійки він не з'являвся в мене.
- Дивно, але я теж його не бачила. Можливо, просто він на вихідні був у місті, у своєму будинку.
- Можливо. Не знаю коли повернусь від Ліама, тому не чекай мене, а йди гуляти сама.
- Добре, якщо що приєднуйся.
Нора поспішила в кімнату Ліама і Х'юго. По коридорах майже не було людей. Вона пригадала, що зараз уроки, хоча сподівалась, що Ліам точно як і вона прогулює їх. Вона постукала і зайшла в кімнату. Ліам був один і збирав речі.
- Що ти робиш?! - Запитала Нора намагаючись зупинити хлопця.
- Речі збираю. Мені тут не місце, ти через мене ледь магії не лишилась, вже вдруге.
- Ти обіцяв не залишати мене.
- В тебе є кому піклуватись про тебе. Він тебе точно не залишить.
- Ти про кого? Олівера? Що він тобі наговорив? Ти справжній дурень якщо й досі не зрозумів, що мені не потрібен Олівер.
- А хто ж тоді тобі потрібен?! - В поривах агресії запитав хлопець.
- Ти. - Нора руками обвила шию хлопця і поцілувала його. Це був простий поцілунок в губи та після цього дівчина відсторонилася і відвела погляд. В середині вирували змішані почуття і кидало в жар.
- Я ж не один відчуваю всередині такі дивні почуття? - Запитав Ліам порушивши тишу.
- Не один. - Коротко сказала Нора, якій не доводилось відчувати такого раніше. - Так дивно. Всередині немов все калатає з такою швидкістю.
- Так, в мене теж. Але мені подобається це відчуття.
- Ліам ти тут? - Запитав Х'юго який щойно зайшов. - Ой, а що ви такі щасливі і червоні як буряки? Я напевно саме вчасно. - Х'юго посміхнувся на всі 32. - Ти кудись їдеш? Ти ж тільки півгодини як приїхав. - Х'юго помітив наполовину зібрані речі.
- Вже нікуди не їду. - Відказав Ліам.
- Ну я це, піду напевно. - Сказала Нора відчуваючи як її щоки починають горіти.
- Е-е-е... стій, я думаю тобі теж потрібно знати. Я чого оце прийшов посеред урока. В школі зараз паніка і через цю ситуацію уроки відмінили.
- Так, а що сталось?
- Зникла якась дівчина. Вона гуляла під час уроку і хтось в вікно побачив, що її якесь чудовисько потягло в сторону лісу. Кажуть що вовкулака. Це сталось буквально 2-3 хвилини тому.
- Холлі... - Нора вибігла з кімнати і побігла до своєї, в надії, що подруга сидить на ліжку і чекає її.
Забігши в кімнату вона не виявила Холлі і почала хвилюватись. Ліам наздогнав дівчину вже коли вона виходила розгублена з кімнати.
- Ліам...орібіліс напевно викрав Холлі. Вона пішла гуляти... я мала піти з нею, але залишила її саму. Чому я її залишила? - На очах виступили сльози.
- Нора, навіть якби вона була б з тобою, то ти не могла б нічого зробити, через те, що тобі не можна чаклувати. А якби ти була з нею і нічого б не зробила, тобі було б ще більше боляче на душі. - Ліам обійняв дівчину.
- Її потрібно знайти. Ми маємо її знайти!
- Я зроблю все можливе аби її знайти. Ти залишаєшся в школі і це не обговорюється.
- Я піду з тобою. Ти ж знаєш що я всеодно піду.
- Знаю. - Видихнув Ліам. - Але я не хочу щоб з тобою щось сталось. Ти тільки сьогодні повернулась з медичного корпусу і я не хочу щоб ти знову там лежала.
- Я буду дуже обережною, обіцяю. До того ж, я буду з тобою. Що зі мною може трапитись?
- Ну знаєш, ти завжди шукаєш собі пригод на одне місце. Все ходімо. А що ми скажемо директорці? Вона точно не відпустить тебе якщо взнає.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
- Ми зіллємося з пошуковою бригадою. І нас не помітять.
- Вона мені голову відірве якщо дізнається, що я допустив щоб з тобою щось сталось. Хоча я сам собі її відірву якщо щось станеться.
- Ходімо вже. Їй до мене ніякої різниці немає.
Дорога була не близькою. Двадцять хвилин ходи і вони були вже біля темного лісу. Закохані друзі були не єдиними учнями які блукали в лісі в пошуках зниклої дівчини. Нора не бачила ніяких перешкод і йшла вперед аби тільки знайти подругу. Ліам крокував поряд аби підловити дівчину в будь який момент коли вона оступиться.
